Неокласичний напрям в економічній нобеології. Теорія суспільного вибору. Дж. Б’юкенена. Витоки теорії суспільного вибору. Проблеми суспільного вибору за представницької демократії. Економіка бюрократії, як важливий напрямок теорії суспільного вибору.
При низкой оригинальности работы "Теорії суспільного вибору та неокласичний напрям в економіці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Неокласичний напрям в економічній нобеології 2. Теорія суспільного вибору. Дж. Б’юкенена 2.1 Ідейно-теоретичні витоки теорії суспільного вибору 2.2 Проблеми суспільного вибору за представницької демократії 2.3 Економіка бюрократії як важливий напрямок теорії суспільного вибору Висновки Список використаної літератури Вступ В умовах прилучення України до надбання сучасного цивілізованого процесу, розбудови соціально-орієнтованої ринкової моделі вітчизняної економіки, орієнтації на духовно-інформаційний вектор глобальної еволюції людства суттєво зростає роль фундаментальної економічної освіти. Неокласичний напрям - це один з провідних напрямів економічної теорії ХХ ст. та сучасності. ХХ ст. доповнився теорією економічного неолібералізму, неокласичними макроекономічними дослідженнями, ідеями виваженого державного регулювання ринків. В основі суспільного вибору покладено припущення , що принцип раціональної поведінки людини можна застосувати для дослідження будь-якої сфери діяльності, пов’язаної з необхідністю вибору, у тім числі для дослідження політичних процесів. Неокласичні доктрини економічного зростання формувалися на базі двох джерел - теорії факторів виробництва Сея, Кларка та концепції виробничої функції Ч. Кобба та П. Дугласа, Р. Солоу, Е. Денісона, Дж. Міда та Свена, яка була новою версією теорії виробництва. Під час затяжної економічної кризи 60-70-х років західні економісти (Дж. Мут, Р. Лукас) доходять висновку, що регулювання економіки натрапляє на спротив з боку її суб’єктів, їхню економічну поведінку не можна спрямувати в потрібному напрямі з допомогою будь-яких важелів впливу; економічні рішення, які вони приймають, не є об’єктивно зумовленими. Представники цієї течії (Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес) намагаються створити модель, яка формалізує суб’єктивну поведінку виробників та споживачів, прогнозуючи їхню реакцію на зміни політики та ринкової економічної ситуації. Б’юкенен познайомився з відомим політологом Г. Таллоком.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы