Теорії походження документів - Реферат

У документоведенні застосовується таке визначення документа: «Документ - це матеріальний обєкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі й просторі» [8, с. Таке визначення розроблено й затверджено Міжнародною організацією по стандартизації (ІСО) з участю Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, і Міжнародної федерації документації, Міжнародної ради по архівам, Міжнародної організації з інтелектуальної власності. Таке визначення дозволяє зарахувати до документів всі матеріальні обєкти, які можна використати для передачі інформації в суспільстві (включаючи експонати музеїв, архітектурні памятники, зразки порід тощо. п.) [8, с. Похідний термін «документний» упорядник твердив як «до документа що входить» [8, с. Існує також інтерпретація поняття «документ» якої притримуються ІСО і яка відображена в ДСТУ 3017-95: це забезпечення взаєморозуміння між основними соціальними інститутами по зберіганню і організації користування документами - бібліотеками, архівами, музеями, інформаційними центрами [8, с.Тому зміст поняття «документ» багатозначний і залежить від того в якій галузі та з якою метою його використовують. У документоведенні застосовується таке визначення документа: «Документ - це матеріальний обєкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі й просторі». Таке визначення дозволяє зарахувати до документів всі матеріальні обєкти, які можна використати для передачі інформації в суспільстві (включаючи експонати музеїв, архітектурні памятники, зразки порід тощо. п.). Дотримання такого признаку, як створений людиною спосіб закріплення інформації, не дозволяє вважати документом, наприклад, ген: генетична інформація, закріплена способом, створеним природою, а не людиною. В бібліотечній, бібліографічній, книготорговій, інформаційній діяльності працюють з спеціально виготовленими обєктами, т.б. документами, що виконують одночасно дві функції, які є головними для документа - це зберігання та передача інформації в часі і просторі.Документ - складний обєкт, являє собою єдність інформації та матеріального (речовинного) носія. Якщо системою вважати документ як такий, то його сутнісними підсистемами будуть інформаційна та матеріальна (речовинна, субстанційна) складові, і навіть конструктивні елементи документа (титульний лист, обкладинка, палітурка, форзац тощо. буд.), обєднані у складне ціле. Визначаються функції, що їх елементами, підсистемами усередині та зовні цією системою, її властивості, тобто якісні відмінності, що зумовлюють відносну самостійність, стійкість і стабільність даної системи, придатність документа для використання у соціальній комунікації. На відміну від ознаки властивість відбиває якісне, тобто внутрішньо властиве документе відмінність. Документ характеризується наявністю всіх властивостей одночасно (різна лише ступінь їх прояве), а набір ознак документа у кожному разі може бути індивідуальним.Слово документ (лат. documentum - зразок, доказ, свідчення) походить від іменника «docere» - вчити, навчати. Поступово корінь «dek» замінили на «doc» в слові «doceo» - навчаю, навчаю, від якого утворили слова «doctor» - учений, «doctrina» - вчення, «documentum» - те, що вчить, повчальний приклад. У цьому значенні слово документ використовувалося Цезарем і Цицероном. У значенні письмового свідоцтва слово «документ» вживалося від середньовіччя до ХІХ ст. У російську мову слово «документ» прийшло у період Петра I, як запозичене їх німецької та польської мов, - у значенні письмового свідоцтва.З початку XX ст. в терміносистему вводиться нове, ширше розуміння поняття «документ»: його ввів відомий бельгійський учений, основоположник документації - науки про сукупність документів і області практичної діяльності - Поль Отле (1868-1944 рр.). За рішенням Міжнародного конгресу за документацією (Париж, 1937) на базі інституту, у 1938 р. було створено Міжнародну федерацію за документацією (МФД) [10, с. Організація видає з 1975 р. журнал «Міжнародний форум по інформації і документації». П. Отле вперше увів у науковий обіг поняття «документ» у значенні, близькому до широкого значення поняття «книга». Пояснюючи поняття «книга» і «документ», П.Наприклад в «Большой советской енциклопедии» документ визначався як матеріальний обєкт, у якому інформацію на її поширення у просторі і часі (зокрема й т.зв. тривимірні витвори мистецтва - архітектуру і скульптуру). У 1980-х - початку 90-х років використовують і саме широке тлумачення, за яким документом вважатимуться будь-який матеріальний обєкт, що має інформацію: від письмового документа, грамплатівок і кінофільмів до творів мистецтва (архітектурних споруд, графіки, живопису, скульптури), від зразків мінералів, гербаріїв, історичних реліквій до виробів в промисловості й техніки (годинник, автомобіль, гвинтівка) тощо [13, с. Саме тому спочатку книгознавці і документалісти, а потім і інформатики розпочали обґрунтування нового широкого значення терміна «документ», повязаного з поняттям «інформація» і «комунікація».

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття документа

1.1 Сутність поняття «документ»

1.2 Властивості, ознаки і функції документа

Розділ 2. Еволюція виникнення та теорії трактування терміна «документ»

2.1 Сутність, генезис та розвиток поняття «документ»

2.2 Теорія Поля Отле

2.3 Визначення документа в 1950-1990 роках ХХ століття

2.4 Співвідношення понять «документ», «інформація» і «матеріальний носій»

2.5 Сучасний управлінський документ. Проблема класифікації

Розділ 3. Етапи розвитку документоведення

Висновки

Список використаних джерел