Телепростір Миколаївщини - Магистерская работа

Вступ Електронні ЗМІ, зокрема телебачення, все більше охоплюють наш життєвий простір, впливають на формування уподобань, інформують та переконують, проникають у наше особисте «Я». Телебачення задокументовує реалії щоденного життя аудиторії, яка певним чином є свідком чи співучасником події, особливо, коли вона зафіксована на місцевому рівні. І в якому ракурсі електронні ЗМІ країни не демонстрували б суспільні перипетії - глядач їх сприйматиме з тої точки зору, яка ближча його інтересам, адже чим менша дистанція між джерелом інформації та реципієнтом, тим краще вона сприйматиметься. Без сумніву, для аудиторії важливими є газети, журнали та інші друковані засоби масової комунікації. Але особливою палітрою аудіовізуальних, вербальних та невербальних засобів мовлення приваблює мешканців різних місцевостей, телебачення того регіону, яке ближче їхній ментальності та духу. На відміну від загальнонаціональних каналів, що висвітлюють життя всієї країни, місцеві телепрограми менш багаті на глобальні події, проте ближчі до глядача, вони найкраще характеризують стиль праці місцевої влади чи громади. Хтось із телеглядачів щодня дорогою на роботу проходить повз підприємство, яке бачив у відеоматеріалі, у когось родичі, друзі або сусіди працюють там, а про зацікавленість телеглядачів, які мають безпосереднє відношення до об’єкта сюжету, сказано вже чимало. Тобто вкрай зацікавлена аудиторія - це, без сумніву, одна з суттєвих ознак і серйозних переваг місцевого телемовлення. За роки незалежності в Україні відбулася повна реструктуризація телевізійного простору. Назріла потреба перегляду загальнонаціональними телеканалами своїх творчих концепцій з метою адекватного висвітлення українських реалій. Стратегія виживання має змінитися на стратегію розвитку. Зміни в структурі Українського телебачення в середині 90-х рр., що були відображенням розвитку суспільства, яке прагнуло, з одного боку, контролювати поширення інформації, з іншого - видозмінюватися під впливом інформації, позначалися на розвитку регіональних телекомпаній. Не можна стверджувати, що ці зміни є кардинальними, однак заявлені нові принципи програмної політики були покликані нівелювати різницю між якістю приватного й державного регіонального телебачення. Українські державні телекомпанії мали знайти нову програмну концепцію і з її допомогою підсилити свої звязки з усіма сферами суспільного життя, не виключаючи, зрозуміло, підтримки культурних і мистецьких традицій країни. Чим на цьому тлі може потішити обласне телебачення?. Чи має перспективи у конкуренції не лише з центральними телеканалами, а й з приватними телестудіями, що існують у регіонах?. Ця проблема стала найактуальнішою саме зараз, бо потрібно лише правильно організовувати ефір. Лише історичний досвід допоможе нам зрозуміти багато чого з сучасних проблем. В Україні захищено лише дисертації по темі, яка стосується загальнонаціонального телебачення: В.В. Гоян «Інформаційна телевізійна програма: типологічна характеристика, параметри діяльності журналіста» (1999), Т.В. Федорів «Телевізійні новини в політичній комунікації України: жанрова типологія, технологія виробництва, взаємодія з аудиторією» (2004), М.Ю. Андрущенко «Творення іміджу телебачення України» (2004), але суто регіональних досліджень майже нема. Відомі наукові дослідження лише окремих питань функціонування державних телекомпаній є дотичними до теми даного дослідження й можуть стати підґрунтям для подальших наукових досліджень особливостей регіонального телемовлення. Наприклад, працю А.Я. Юровського «Історія радянської телевізійної журналістики» можна розглядати у контексті порівняння із тими змінами, які відбулися у жанровій структурі сучасних телепрограм обласних телекомпаній. Основи наукового розгляду функціональних та методологічних аспектів розвитку Українського телебачення, що були закладені Т.В. Щербатюком «Українське телебачення як тип республіканської телевізійної програми», - варто вивчати для подальшого визначення специфіки телевізійного продукту. ЗМІ в період національного відродження України писав В.В. Лизанчук «Засоби масової інформації і духовне відродження України», що є доречним при розгляді історія становлення українського регіонального телебачення періоду першої половини 90-х рр. А успішний розвиток регіонального ТБ тісно повязаний з його жанровим різноманіттям. Предмет - жанрове різноманіття програм та рівень мовної культури Миколаївського регіонального телебачення. Для реалізації поставленої мети виконано такі конкретні завдання: · охарактеризувати особливості індустрії дозвілля України в радянський і пострадянський періоди; · проаналізувати чинники, які негативно позначилися на формуванні регіонального телебачення; · простежити взаємодію національних та регіональних телеканалів і владних структур; · простежити жанрове різноманіття сучасного телеефіру; · виявити залежність регіонального телебачення від загальнонаціонального; · проаналізувати ситуацію в регіональному телевізійному просторі; · зробити порівняння телеканалів з най