Технологія вирощування сафлору в умовах Південного Степу України - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ Курсова робота з дисципліни „Рослинництво ”на тему: Технологія вирощування сафлору в умовах Південного Степу України Виконала: студентка 3 курсу 11САГ групиОлійні культури є джерелом одержання цінних олій, продовольчого та технічного призначення, а також рослинного білка, що використовується для годівлі худоби, виготовлення продуктів харчування. Серед олійних культур особливе значення в харчовій промисловості займають соняшник та сафлор, а в технічній промисловості - рицина. Вирощування соняшнику та сафлору тісно повязане з підвищенням виробництва олії, що необхідно здійснити за рахунок збільшення врожайності. Збільшення валових зборів товарного насіння сафлору в Україні за період 2010-2012 рр. від 2,0 до 3,7 млн. тон відбулося за рахунок розширення посівних площ, а не врожайності.Сафлор у Росії називали диким шафраном і вирощували як городню рослину. В другій половині XVIII ст. сафлор зустрічався у садах Москви та інших міст, уже тоді його квітки застосовували в кулінарії та хлібопекарстві як замінник шафрану. В Астраханській губернії, коли посіви соняшнику були під загрозою повної загибелі від соняшникової молі та вовчку, сафлор став надійною йому заміною. В Україні сафлор зявився у другій половині XVIII ст. Сафлор має стрижневу добре розгалужену кореневу систему, яка проникає на глибину до 2 м.Природно - кліматичні умови господарства характерні для зони степу і мають наступні основні характеристики: клімат континентальний, помірно теплий, характерний для середньої широти України. За тепловими ресурсами і умовами зволоження територія сільської ради входить до теплого, помірно - посушливого степового району області. Особливо шкідливі сильні вітри (зі швидкістю більше 15 м/сек.), які в весняний період викликають пилові бурі, літом - сильне випаровування, а при поєднанні з низькою вологістю повітря - суховії. Інтенсивні суховії, які негативно впливають на сільськогосподарські культури, спостерігаються на протязі 15-19 днів у році. Майже кожен рік бувають різної інтенсивності пилові бурі.У підвищеній північній частині гіпс залягає на глибині 4, а на південь з пониженням місцевості - 2-2,5 м. Чорноземи південні утворилися за умови чітко вираженого дерново - гумусно акумулятивного процесу ґрунтоутворення. Відбувається він під впливом багаторічної травянистої рослинності в умовах помірного вологого клімату і найбільш енергійно на нещільних карбонатних гірських породах. Помірне зволоження при не промивному типі водного режиму, що характеризується чергуванням низхідних та висхідних потоків ґрунтової вологи, призвело до рівномірного просочування профілю гумусом і вилуговування легкорозчинних сполук і карбонатів кальцію (останній вимивається з верхньої частини). Насиченість вбирного комплексу кальцієм та закріплення ґрунтових колоїдів (глини і гумусу) сприяють утворенню агрономічноцінної водостійкої зернисто-грудкуватої структури.У цих умовах формуються глибокі запаси вологи й сприятливе фітосанітарне становище. Допустиме розміщення сафлору після кукурудзи, ріпаку та льону, але недопустиме після соняшнику, цукрового й кормового буряку, сорго, які сильно висушують ґрунт. З огляду на біологічні особливості поширення кореневої системи й умови нагромадження вологи при основному обробітку ґрунту перевагу слід надавати мінімальній ресурсозберігаючій системі підготовки ґрунту із застосуванням високопродуктивних комбінованих, чизельных і дискових знарядь.Поле під сафлор готується аналогічно як під будь-яку ярову культуру раннього терміну сівби. Взимку воно повинно знаходитися в ідеально вирівняному стані, оскільки сафлор висівається у найбільш ранні терміни - лютий-березень, як тільки в поле можна увійти, адже не завжди весна в південних районах України в найбільш ранні терміни дає можливість провести передпосівну культивацію. Коли проростуть буряни, здійснюють повторне лущення лемішними лущильниками або культиваторами - плоскорізами на глибину 12-14 см. Після кукурудзи перед оранкою поле один-два рази розпушують важкими дисковими боронами для подрібнення післяжнивних решок і орють плугами з передплужниками на глибину 25-27 см. Після стерньових попередників його обробляють бороною БИГ-3, після нього розпушують культиваторами - плоскорізами на глибину 10-12 см, а потім - КПГ-250, КПШ-5 на глибину 25-27 см.Визначення оптимальних норм добрив під окремі культури проводять такими методами: · визначення норм добрив за результатами польових дослідів із добривами; Узагальнені результати цих дослідів дають змогу виявити основні закономірності дії добрив на відповідних ґрунтах у різних кліматичних умовах, встановити середні розміри сталих приростів урожаю сільськогосподарських культур від внесення відповідних норм добрив і співвідношення основних елементів живлення, визначити ефективність добрив і потребу в них окремих регіонів, областей і районів, спланувати виробництво і розподіл окремих видів добрив.

ЗМІСТ

Вступ

1. Біологічні особливості культури, можливості рекомендованих сортів

2. Оцінка грунтово-кліматичних умов вирощування

2.1. Кліматичні умови

2.2. Ґрунтові умови

3. Обґрунтування технології вирощування культури

3.1. Розміщення в сівозміні

3.2. Система обробітку ґрунту

3.3. Система удобрення

3.4. Сівба

3.4.1. Розрахунок норм висіву

3.4.2. Підготовка насіння

3.4.3. Строки, способи, глибина сівби

3.5. Догляд за посівами

3.6. Збирання врожаю і первинна обробка

4. Технологічна карта вирощування культури

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури