Зародження та розвиток етнопедагогіки, українська народна педагогіка як педагогічна система та засіб виховання особистості. Принципи і методи використання народної педагогіки та малих форм українського фольклору на уроках математики в початкових класах.
Технологія використання етнопедагогіки Зміст Вступ Розділ 1. Теоретико-методичні основи етнопедагогіки 1.1 Історія зародження та розвиток етнопедагогіки 1.2 Українська народна педагогіка як педагогічна система 1.3 Етнопедагогіка як засіб виховання особистості Розділ 2. Технологія використання етнопедагогіки на уроках математики 2.1 Принципи і методи використання народної педагогіка на уроках математики в початкових класах 2.2 Методика використання малих форм українського фольклору на уроках математики 2.3 Експериментальна перевірка ефективності використання етнопедагогіки на уроках математики в початкових класах Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Забезпечення загального розвитку дитини - одне основних завдань, поставлених перед початковою школою Державною національною програмою Освіта (Україна XXI століття), Законом України Про освіту. Розвязання його потребує нових теоретичних підходів як до визначення змісту (програмового забезпечення навчального процесу), так і до розробки нових технологій навчання. Загальними теоретичними засадами визначення нового змісту шкільної освіти є широке застосування нових інформаційних технологій, гуманізація, диференціація, інтеграція, активізація. Кожен конкретний народ через свою національну систему виховання органічно продовжує себе в своїх дітях, генезує національний дух, менталітет, характер, психологію, традиційну родинно-побутову культуру, спосіб життя. Дитячі виховні заклади і школа покликані задовольняти потреби дитини в пізнанні навколишнього світу, у визначенні свого місця в ньому, вивченні історії та культури своєї батьківщини, природи і побуту рідного краю, в якому народилась і живе ця дитина, виховати в ній почуття гордості за приналежність до свого народу та суспільства, розвинути прагнення бути завжди корисним людям. Навчально-виховний процес у цих закладах будується в органічному взаємозвязку з національною історією, культурою, традиціями свого народу. Національне виховання поступово формує в підростаючих поколінь всі компоненти духовності, яка передається дітям від батьків, дідів і прадідів і, яка посилюється в умовах теперішнього буття нації. На кожному етапі свого розвитку українське національне виховання інтегровано вбирало в себе кращі здобутки світової культури, що акумулювались у народних традиціях і звичаях, які утверджують добро, любов, красу, справедливість у всіх сферах життя, зокрема, у справі плекання молодого покоління. Пошуки нових шляхів і форм використання традицій, звичаїв свого народу і загальнолюдських цінностей в національній системі навчання і виховання підростаючого покоління - першочергове завдання вітчизняної школи. Видатні педагоги (К.Д. Ушинський, В.О.Сухомлинський, Г.С. Сковорода, О.В. Духнович, С. Русова, І.Огієнко та інші) твердили, а наукові дослідження переконливо доводять, що дитина повинна знаходитись під постійним виховним впливом матеріальної і духовної культури свого народу. Використання в початкових класах народної педагогіки, вивіреної часом, сприяє не лише формуванню знань, умінь і навичок, а й розвиває доброту, вміння пізнавати світ, рідну мову. В народних традиціях, звичаях, святах, іграх, правилах громадської поведінки, піснях, казках, обрядах знаходимо багатющий матеріал, який становить неоціненний скарб, для навчання, виховання і розвитку молодих школярів. Уся народна творчість увібрала в себе багато тих ідеалів, якими керувалися батьки і вчителі у вихованні дітей. Билини про Іллю Муромця, Микулу Селяниновича, Добриню Нікітича, Альошу Поповича, а також інші види усної народної творчості (історичні перекази, легенди, казки, ліричні пісні, прислівя, приказки, загадки) відігравали велику роль у вихованні дітей. У них прославлялися праця і мужність людей, їх допитливий і глибокий розум, відображались багатства природи, видатні події з історії країни і народу, через них передавався досвід виховання дітей, поширювалась народна педагогіка. Предмет дослідження - можливості етнопедагогіки у вихованні та формуванні особистості у молодшого школяра на уроках математики. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда, анкетування. Нація, за К. Ушинським, це насамперед, система, різноманітних природних (біологічних, анатомічних, фізіологічних, психологічних), історично обумовлених ознак тіла, душі й розуму. Серед загальновизнаних у всі часи благ першими і найціннішими є здоровя і життя людини. Історія освіти і педагогічної думки України допомагає виробленню творчого критичного ставлення до минулого, дає змогу бачити закономірності розвитку освіти і педагогічних ідей, порівнювати їх, виділяти загальне і часткове, особливе і характерне. Серед них - Володимир Мономах і Петро Могила, Симеон Полоцький та Іван Федоров, Феофан Прокопович і Григорій Сковорода, Михайло Максимович та Олександр Духнович, Микола Пирогов і Костянтин Ушинський, Антон Макаренко, та Васи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
