Технологія виконання опоряджувальних робіт - Практическая работа

ПеревіривВже з давніх-давен людина почала застосовувати фарби для захисту різних будівельних конструкцій, а також з декоративно-художньою метою. Фарба складається з кольорового порошку-пігменту і плівкоутворювальної речовини - вяжучого. Всі фарби і відповідно фарбування залежно від виду вяжучого поділяють на водні і неводні. Неводні фарбування застосовують для захисту металевих конструкцій від корозії, деревяні - від гниття, а обштукатурені - від впливу вологи і незначних механічних пошкоджень, оскільки пофарбована штукатурка у зовнішньому шарі стає більш міцною і водонепроникною. Якщо механічні і хімічні властивості плівки залежать в основному від властивостей плівкоутворювальної речовини, яка була використана в даній фарбі, а такі речовини випускаються відповідно до технічних умов, то адгезія плівки залежить від здатності поверхні зєднуватись з певною фарбою, тобто одна і та сама фарба на одній поверхні буде міцно утримуватись, а на іншій - ні.Водною називають таку суміш, у якій застосовують вяжучі матеріали, здатні розчинятись у воді або тужавіти під її дією. Такі суміші до робочої вязкості розводять водою. Водна фарбувальна суміш складається з пігментів, вяжучого матеріалу і води. Така суміш забарвлює поверхню в насичений, іноді яскравий колір, який стомлює зір, негативно впливає на нервову систему людини. Насиченими за кольором сумішами фарбують деякі громадські приміщення (кафе, магазини, фойє кінотеатрів, клубів тощо).Від якості фарбування залежать строки наступної експлуатації приміщення і його зовнішній вигляд, а якість фарбування - від попередньої підготовки поверхонь. Підготовчі операції, які виконує маляр перед фарбуванням, не завжди і не для всіх поверхонь однакові. Якість фарбування залежить також від якості самих поверхонь. Іноді можна правильно і високоякісно підготувати і пофарбувати поверхню, а через деякий час фарбова плівка порушиться, наприклад, якщо фарбують вологі поверхні. Розгляньмо основні технічні вимоги, що ставляться до приміщень і поверхонь, призначених для фарбування.Проте деякі підготовча" операції (зокрема, розрізування щілин, підмазування їх, підготовку та фарбування невеликих ділянок поверхні, дрібних деталей тощо) виконують вручну. Шпатель з гумовим лезом застосовують для нанесення шпаклівки на різні поверхні і розрівнювання її після нанесення маховою щіткою або механізованим способом Робочу частину шпателя (лезо) завширшки 90-100 мм виготовляють з еластичної гуми, яку затискують в деревяній або пластмасовій ручці. На невеликі профільні частини поверхонь (віконні рами, плінтуси, двері тощо) наносять шпаклівку гумовими пластинками різних розмірів (залежно від ширини профільної поверхні) або спеціальними шпателями з гумовими профільованими наконечниками. Такий шпатель виготовляють з еластичної гуми за профілем деталей, що застосовують на даному будівельному обєкті. Вручну фарбують поверхні щітками, виготовленими з волосіні або мякої свинячої щетини.Внутрішні малярні роботи на висоті до 4 м виконують з козлів, інвентарних столиків, а у виняткових випадках при невеликих обсягах ремонтних робіт з розсувних драбин або драбин. Зовнішні і внутрішні роботи на висоті понад 4 м виконують з колисок, пересувних вишок або риштувань. Двовисотний столик складається з опорного каркасу, драбини, захисних засобів (поручнів), настилу і полиці для розміщення пристроїв та інструменту. Універсальний столик складається з чотиристоякового прямого опорного каркасу, різновисотного опорного каркасу, драбини, настил і полиці. Для роботи у низьких приміщеннях краще застосовувати металеві розсувні драбини, обладнані фіксуючім пристроєм і полицею, які у неробочому стані легко складаються.Кількість операцій, які потрібно виконати при підготовці поверхні, залежить від категорії фарбування (просте, поліпшене тощо), а також від виду фарбування і матеріалу поверхні. При підготовці поверхні під поліпшене фарбування, крім перелічених вище робіт, ще розрізують щілини, підмазують їх і вибоїни, шліфують підмазані місця і вдруге ґрунтують. Щоб усунути ці дефекти (крім видалення плям), всю поверхню згладжують торцем деревяного бруска або бруском пемзи, пересуваючи їх колоподібними рухами. Подовжена ручка пристрою дає змогу обробляти поверхні, стоячи на підлозі. Під час очищення поверхні робітник, стоячи впівоберта до стіни на відстані 1 м від неї, злегка притискує до стіни пристрій так, щоб рукоятка була під кутом 30-40° до стіни, і пересуває його вертикальними або горизонтальними рухами.У цьому випадку замість вапна у суміші використовують тваринний клей. Просіяний в окремій посудині гіпс розводять на вапняному молоці або воді, переливають у вапняний розчин і добре перемішують всю суміш. Якщо поверхню фарбувати без попереднього ґрунтування, то в місцях, де вона більш пориста (у місцях підмазування), фарбувальна суміш вбиратиметься більше і на поверхні утворюватимуться матові плями, які різко виділятимуться на загальному фоні пофарбованої поверхні.

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про малярні роботи

1.1 Вимоги до фарбування поверхонь

1.2 Інструменти для опоряджувальних робіт

1.3 Види підмощування для опоряджувальних робіт

2. Підготовка поверхонь під фарбування водними сумішами

3. Технологія виконання опоряджувальних робіт

4. Оздоблення поверхні за трафаретами

5. Дефекти водних фарбувань

6. Приймання та обмір опоряджувальних робіт

7. Організація праці при виконання опоряджувальних робіт

8. Заходи по охороні праці

Список використаної літератури