Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.
Аннотация к работе
Усе змінилося із введенням антисептики в 1867 році Дж. Лістером. Тому для удосконалення методу розчин карболки заміняли розчином сулеми 1:5000 (у Німеччині і називали метод сулемової антисептики), у Росії застосовували йодоформ (М.В. Скліфосовський), деякі шари повязки заміняли саліциловою ватою (С.П. Коломнін), використовували саліцилову кислоту 1:300. У 1880 р. Брунс зі спостережень прийшов до висновку: основну небезпеку представляє контактна інфекція, а не мікроби повітря. У 80-х роках ХІХ сторіччя підготовлена наукова база і фундамент для нового етапу хірургії - асептики. Завдяки геніальним дослідженням Р.Коха (нім. мікробіолога) і Луї Пастера (фр. хіміка) по вирощуванню чистих культур бактерій, розроблені методи знищення мікробів високою температурою (кипятінням, водяною парою). Ернст Бергман у Берліні модернізував клініку. Він зі своїм співробітником К. Шимельбушем сконструювали стерилізатори для кипятіння інструментів, удосконалили автоклав, металеві барабани «бікси» для стерилізації операційної білизни, перевязного матеріалу. Залишалися не стерильними руки хірурга. У 1885 р Кюмель першим підняв питання про знезаражування рук хірургів дезінфікуючими розчинами. Винайшов систему стерилізації усього, що стикається з раною: операційної білизни, інструментарію, дезінфекції рук хірургів і шкіри операційного поля. Асептика ґрунтуються на організаційних заходах, фізичних факторах, хімічних засобах, біологічних методах. Більрот підсумував: «Нині малодосвідчений хірург, але з чистими руками і чистою совістю може досягти кращих результатів, чим раніше самий знаменитий професор хірургії». Подією, що затвердила визнання антисептики й асептики, був ХІІ Міжнародний конгрес лікарів у Москві в 1897 р. Найбільше важливою проблемою конгресу було негнильне лікування ран. Було більш 10 тис. делегатів конгресу. лікарі були уражені успіхами лікарської справи в Росії. В фармації та технології ліків застосування асептики також має велике значення. Необхідність одержання стерильних і асептично виготовлених лікарських форм викликана особливим способом їх застосування, наприклад, інєкції вводяться в організм через порожнисту голку з порушенням цілісності шкірних і слизових покривів. Правила асептики повинні строго виконуватися при готуванні всіх стерильних ліків (інєкційних розчинів і очних крапель), у тому числі і тих, що піддаються стерилізації. Стерилізація ліків, приготовленого без дотримання асептики, не звільняє його від мертвих мікробних тіл і від виділених ними токсинів, які при інєкції ліків можуть іноді викликати підвищення температури в хворого й інші побічні явища. Полягає цей метод у наступному: руки миють в теплому 0,5% розчині аміаку два рази по 3 хв, потім висушують стерильною серветкою й обробляють етиловим спиртом протягом 5 хв для дублення шкіри. Тамбур використовується для підготовки співробітників до роботи. Столи повинні бути покриті пластиком. Стерильність досягається дотриманням асептики і застосуванням методів стерилізації відповідно до вимог ДФ XI - стаття «Стерилізація». Стерилізація сухим жаром здійснюється сухим гарячим повітрям у повітряних стерилізаторах при температурі 180-200 °С. Рівномірність прогріву обєктів обумовлюється ступенем їх теплопровідності і правильністю розташування всередині стерилізаційної камери для забезпечення вільної циркуляції гарячого повітря.