Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.
Усе змінилося із введенням антисептики в 1867 році Дж. Лістером. Тому для удосконалення методу розчин карболки заміняли розчином сулеми 1:5000 (у Німеччині і називали метод сулемової антисептики), у Росії застосовували йодоформ (М.В. Скліфосовський), деякі шари повязки заміняли саліциловою ватою (С.П. Коломнін), використовували саліцилову кислоту 1:300. У 1880 р. Брунс зі спостережень прийшов до висновку: основну небезпеку представляє контактна інфекція, а не мікроби повітря. У 80-х роках ХІХ сторіччя підготовлена наукова база і фундамент для нового етапу хірургії - асептики. Завдяки геніальним дослідженням Р.Коха (нім. мікробіолога) і Луї Пастера (фр. хіміка) по вирощуванню чистих культур бактерій, розроблені методи знищення мікробів високою температурою (кипятінням, водяною парою). Ернст Бергман у Берліні модернізував клініку. Він зі своїм співробітником К. Шимельбушем сконструювали стерилізатори для кипятіння інструментів, удосконалили автоклав, металеві барабани «бікси» для стерилізації операційної білизни, перевязного матеріалу. Залишалися не стерильними руки хірурга. У 1885 р Кюмель першим підняв питання про знезаражування рук хірургів дезінфікуючими розчинами. Винайшов систему стерилізації усього, що стикається з раною: операційної білизни, інструментарію, дезінфекції рук хірургів і шкіри операційного поля. Асептика ґрунтуються на організаційних заходах, фізичних факторах, хімічних засобах, біологічних методах. Більрот підсумував: «Нині малодосвідчений хірург, але з чистими руками і чистою совістю може досягти кращих результатів, чим раніше самий знаменитий професор хірургії». Подією, що затвердила визнання антисептики й асептики, був ХІІ Міжнародний конгрес лікарів у Москві в 1897 р. Найбільше важливою проблемою конгресу було негнильне лікування ран. Було більш 10 тис. делегатів конгресу. лікарі були уражені успіхами лікарської справи в Росії. В фармації та технології ліків застосування асептики також має велике значення. Необхідність одержання стерильних і асептично виготовлених лікарських форм викликана особливим способом їх застосування, наприклад, інєкції вводяться в організм через порожнисту голку з порушенням цілісності шкірних і слизових покривів. Правила асептики повинні строго виконуватися при готуванні всіх стерильних ліків (інєкційних розчинів і очних крапель), у тому числі і тих, що піддаються стерилізації. Стерилізація ліків, приготовленого без дотримання асептики, не звільняє його від мертвих мікробних тіл і від виділених ними токсинів, які при інєкції ліків можуть іноді викликати підвищення температури в хворого й інші побічні явища. Полягає цей метод у наступному: руки миють в теплому 0,5% розчині аміаку два рази по 3 хв, потім висушують стерильною серветкою й обробляють етиловим спиртом протягом 5 хв для дублення шкіри. Тамбур використовується для підготовки співробітників до роботи. Столи повинні бути покриті пластиком. Стерильність досягається дотриманням асептики і застосуванням методів стерилізації відповідно до вимог ДФ XI - стаття «Стерилізація». Стерилізація сухим жаром здійснюється сухим гарячим повітрям у повітряних стерилізаторах при температурі 180-200 °С. Рівномірність прогріву обєктів обумовлюється ступенем їх теплопровідності і правильністю розташування всередині стерилізаційної камери для забезпечення вільної циркуляції гарячого повітря.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
