Технологія та організація рекреаційного туризму в Індонезії - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Вінницький торговельно-економічний інститут Факультет товарознавства, маркетингу та туризму Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Організація туризму» на тему: «Технологія та організація рекреаційного туризму в Індонезії»» Студентки ІІ-го курсу групи Т-21 денної форми навчання напрямку підготовки 6.140103 «Туризм» Багач Юлії Костянтинівни Науковий керівник: к.е.н., доцент Кізюн Алла Григорівна Вінниця 2014 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇРЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ 1.1 Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму 1.2 Тенденції розвитку туризму в Індонезії РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ НОВОГО МАРШРУТУ З РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ В ІНДОНЕЗІЇ 3.1 Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії 3.2 Технологія формування нового туру 3.3 Розробка заходів по реалізації нового туру ВИСНОВКИ ТАПРОПОЗИЦІЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Зважаючи на те, що сьогодні туристична галузь набирає все більшого поширення і розвитку по всьому світу, можна, також, спостерігати тенденцію стрімкого розвитку і розгалуження туристичної структури. На даному етапі, провівши певні підрахунки, можна визначити, що основне місце в туристичній системі посідають види туризму на основі яких і виникає туристичний продукт. Потрібно сказати, що дана складова туризму має багаторівневу і надзвичайно розгалужену структуру. Тому, тема даної роботи, в зв’язку з активним дослідженням рекреаційного туризму в азіатських та африканських країнах, є дуже актуальною. Її актуальність полягає в тому, що ретельно дослідивши рекреаційний потенціал й туристичні умови даної країни, можна розробити ефективну стратегію розвитку рекреаційного туризму в ній, що сприятиме винесенню даного типу туризму зовсім на новий рівень. Слід додати, що кожен вид туризму приносить різну частину прибутку в туристичний бізнес та має різний рівень розвитку і популярності серед туристів. Потрібно сказати, що кожен з даних видів, зокрема, рекреаційний, не припиняють розвиватись, чому сприяє швидкий розвиток туризму в країнах Азії та Африки, які ще тільки починають освоювати свій туристичний потенціал. Метою даної роботи є об’єднання всієї інформації про розвиток рекреаційного туризму в Індонезії для подальшого використання її як основного джерела даних для розробки майбутніх планів розвитку даного виду туризму в країні, а також, для ознайомлення якнайбільшої кількості туристів з інформацією, що знадобиться їм під час подорожі. Для написання даної роботи за основу було взято велику кількість літературних джерел, серед яких можна виділити таку літературу: Мальська М. П. «Міжнародний туризм і сфера послуг», Масляк П. О. «Країнознавство» та Пуцентейло П. Р. «Економіка і організація туристично-готельного підприємництва». Проте, найбільш поширеним серед усіх пояснень даного визначення є таке: «рекреаційний туризм» - це подорож задля відпочинку, оздоровлення або лікування, яку здійснюють за безпосереднього використання природних властивостей клімату, мінеральних вод, грязі, привабливих ландшафтних і інших ресурсів. Так, відпочинково-оздоровчі потреби можна задовольняти на рекреаційних обєктах загальної спеціалізації, а лікувальні - в спеціалізованих курортних закладах. Лікувальний туризм розвивається також у країнах Балтики, в Україні, Росії. В Американському макрорегіоні лікувально-оздоровчий туризм найпопулярніший у США. Австралії бальнеологічні курорти розташовані на південному сході материка (курорти Дейлсфорд, Моркі, Спрінгвуд). В Угорщині готель «Аква» на курорті мінеральних вод біля озера Балатон пропонує бажаючим спеціальне меню, щоб позбутися надмірної ваги. У США понад 2 тис. готелів і мотелів пропонують «фітнес-центри» - зали з обладнанням для підтримання фізичної форми, що нині набувають популярності й у Європі. Причиною такої тенденції є багато факторів, основними з яких можна виділити, те, що рекреаційний туризм почав розвиватися на відмінно від інших видів туризму набагато раніше (ще в античні часи), він має найбільше рекреаційних ресурсів (туристичної бази) для свого розвитку,задовольняє основні туристичні потреби ( лікування відпочинок), що посувають на другий план інші потреби туристів, тощо. Республіка Індонезія (Рис. 1.1) (столиця - Джакарта), площа якої складає 1,9 млн. км2, займає значну частину найбільшого у світі Зондського архіпелагу. До переліку великих островів, які вона займає повністю чи частково, належать Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі. На одному острові живуть переважно мусульмани (Ява), на іншому - індуси (Балі), на третьому - християни (північ Сулавесі). У березні 2010 року міністерство туризму Індонезії представило план розвитку туристичної галузі на період з 2010 по 2014 роки. Найбільш розвинена індустрія туризму, сьогодні, на острові Балі, який активно став відвідуватися і нашими співвітчизниками. Інші туристські центри - Ява, Ломбок, Мадура і, мабуть, все. По