Технологія та комплекс переробки відвалів уранодобувних шахт - Автореферат

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості Міністерства палива та енергетики України. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Акімов Олександр Михайлович, Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості, директор інституту ядерно-хімічних технологій. Захист відбудеться 27.06.2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 50.851.03 при Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості: 99033, Севастополь-33, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості: 99033, Севастополь-33, вул.Накопичені за багато років відвали радіометричних збагачувальних фабрик (РЗФ) виводять з господарського звернення значні території та є небезпечними джерелами дії на навколишнє середовище із-за безперервного виділення радону, винесення радіоактивного пилу, захоплення радіоактивних матеріалів дощовою водою та т.д. На порядок денний ставиться завдання ліквідувати накопичені до справжнього моменту відвали, провести рекультивацію території відвалів і зробити її придатною для господарського використання, а також знайти можливості не нарощувати далі обєм відвалів на діючих РЗФ. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів дослідно-конструкторських робіт Східного гірничозбагачувального комбінату «Розробка пересувного радіометричного сепараторного комплексу ПРСК». Мета роботи - наукове обґрунтування нової технології переробки відходів РЗФ, яка могла б забезпечити повну утилізацію цих відходів шляхом їх розділення на дві частини - бідний концентрат, придатний для подальшого збагачення методом купчастого вилуговування та малоактивний матеріал, відповідно до норм радіаційної безпеки України придатний до промислового використання. розробити наукові основи нової технології як взаємозвязаної системи технологічних процесів та устаткування, яка була б здатна забезпечити переробку відходів РЗФ з їх повною утилізацією та рекультивацію території розташування відвалів;До теперішнього часу ніде у світі не застосовувалася технологія повторної сепарації гірської маси відвалів за допомогою прецизійного багатостадійного пошматкового радіометричного сепаратору, який дозволяє виділяти в хвости будівельний матеріал з вмістом урану до 0,006 % та отримати на виході концентрат з вмістом урану 0,05-0,075%, який дозволяє ефективно проводити наступний процес купчастого вилуговування з метою додаткового отримання урану. На відміну від використаних в даний час сепараторів, коли вміст урану у хвостах складає приблизно 0,02%, що робить їх непридатними ні для виробництва щебню, ні для переробки методом купчастого вилуговування, нові технологічні і технічні рішення дозволяють достигнути виділення хвостів з вмістом урану не більш 0,006 %, що відповідає питомій активності не більш 740 Бк/кг, тобто II класу щебню відповідно державному стандарту України БВ.2.7-75-98, та отриманням концентрату з таким вмістом урану, який робить економічно виправданим процес купчастого вилуговування. Для визначення теоретичних значень параметрів сепарації відвалу, видібранного для випробувань нового сепаратора, були відібрані проби загальною вагою 22 т, визначен їх гранулометричний склад у класах крупності ( 250 мм), (мінус 250 40 мм), (мінус 40 10 мм), (мінус 10 0 мм) та вміст урану по класах. На основі аналізу кривих збагачуваності передбачається рішення наступних задач: - виділення частини відвалів у хвости, при вмісті урану до 0,006% (що відповідає питомій активності 618 Бк/кг при придільному значенні для будівельного матеріалу II класу згідно норм радіаційної безпеки України 740 Бк/кг); Параметри купчастого вилуговування урану з відвалів: 1 - теоретична залежність витягання урану зі штабелю; 2 - експериментальна залежність витягання урану; 3 - зміна концентрації урану в продуктивному розчині (перші 15 діб - концентрація Н2SO4 була підвищеною).Літературний аналіз світової практики при рішенні проблеми відвалів, який показав, що до теперішнього часу ніхто в світі не застосовував розділення відвалів на концентрат і будівельний матеріал з подальшим проведенням купчастого вилуговування на високоавтоматизованих полігонах. Розроблена математична модель купчастого вилуговування бідних концентратів урану, розрахована теоретична залежність вилуговування урану від часу. Виконано математичне і технологічне обґрунтування можливості застосування гамма-абсорбційної та гамма-спектрометричної технології при побудові нових концентратомерів урану на розчинах і сорбентах купчастого вилуговування.

ОСНОВНИЙ Зміст роботи