Технологія сукупного виконання робіт при влаштуванні підземних комунікацій в умовах реконструкції підприємств - Автореферат

Київський національний університет будівництва і архітектуриЦе призводить до значного насичення фронтів робіт будівельною технікою, конструкціями і матеріалами, робітниками та вимагає суміщеного виконання будівельних процесів в умовах, що змінюються. Із-за неузгодженості дій учасників реконструкції за таких умов, влаштування підземних комунікацій ще більше ускладнюється, що призводить до втрат виробничого часу, простоїв фронтів робіт і, як наслідок, до недотримання термінів проведення реконструкції. Тому актуальним є визначення технології виконання робіт, яка базується на раціонально підібраних організаційно-технологічних схемах, комплектах машин і складі бригади робітників, та яка дозволить підвищити ефективність виконання робіт в умовах реконструкції. Науковою гіпотезою є припущення про те, що визначення раціональної технології влаштування підземних комунікацій в умовах, які постійно змінюються, при реконструкції підприємств, можливе на основі забезпечення збалансованого взаємоузгодження технологічних параметрів комплексного процесу та умов при сукупному виконанні робіт. Метою дисертаційної роботи є розробка наукової методики визначення раціональної технології сукупного виконання робіт з влаштування підземних комунікацій, що дасть змогу підвищити ефективність будівельного виробництва в умовах реконструкції підприємств.У першому розділі було проаналізовано досвід виконання комплексу робіт з влаштування підземних комунікацій при реконструкції підприємств та існуючі наукові дослідження з цього питання, у тому числі і з питання визначення раціональних організаційно-технологічних рішень виконання будівельних робіт в умовах реконструкції. Існуючі наукові і методичні підходи виконання реконструктивних робіт в таких умовах не задовольняють вимоги, які ставляться при визначенні раціональної технології, зважаючи на неоднакові обсяги робіт (з руйнування, розробки грунту, монтажу, зворотної засипки) на виділених дільницях, різноманітність параметрів комунікацій, умов виконання робіт, варіантність засобів виробництва та їх динаміку при переході з дільниці на дільницю. Це підтверджує необхідність розробки методики визначення технології виконання робіт, яка дозволить підвищити ефективність влаштування комунікацій в умовах реконструкції підприємств. Для цього, при визначенні експлуатаційної продуктивності машин, запропоновано враховувати узагальнюючий показник рівня складності і-го процесу, за допомогою якого можна корегувати вплив чинників конструктивної групи при зміні технологічних та кількісних параметрів виконання основних механізованих процесів комплексу робіт: , (1) де - експлуатаційна продуктивність машини в умовах реконструкції при виконанні і-го процесу; Раціональне організаційно-технологічне рішення (ОТР) встановлюється із урахуванням максимально можливої добової інтенсивності (І макс) влаштування комунікацій на дільниці: І макс ? , (5) де - добовий виробіток процесу влаштування підземних комунікацій на дільниці із урахуванням специфіки сукупного виконання робіт в умовах реконструкції: де Vk - добовий обсяг комплексу робіт, м п.;Реконструкція внутрішньоцехових підземних комунікацій є обєктивною необхідністю і складає 16 - 18 % від загальних реконструктивних робіт на підприємствах, при цьому залишається складним і трудомістким видом робіт з низьким рівнем механізації (27 % від їх загальних обсягів ще виконується вручну). Аналіз наукового і практичного досвіду виконання робіт з прокладки підземних комунікацій в умовах суміщення та стислих термінів реконструкції підприємства, показав необхідність розробки технології сукупного виконання робіт для створення нових, більш ефективних підходів з визначення раціональних організаційно-технологічних рішень влаштування підземних комунікацій в обмежених та неоднорідних умовах. Аналіз основних чинників, які впливають на сукупне виконання робіт з влаштування підземних комунікацій, підтвердив необхідність визначення їх кількісної оцінки за допомогою узагальнюючих показників рівня складності виконання окремих процесів, що дало змогу виявити залежності між умовами та технологічними параметрами виконання робіт.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ