Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Різун Володимир Володимирович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор інституту. Захист відбудеться “06”квітя 2004року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Київ, вул.Важливість вирішення питань, повязаних із жанровими і тематичними змінами світового телевізійного простору, зокрема, із вивченням впровадження на українському телебаченні жанру контактних телепрограм, надає особливої актуальності даному дослідженню. Також важливим є те, що зміст і форма ток-шоу (у дисертаційному дослідженні-контактна телепрограма) на українському телебаченні є сучасною практикою, і оперативне узагальнення цього досвіду можна вважати цінним надбанням Інституту журналістики, що буде також корисним для створення відповідного навчального спецкурсу. Мета дисертаційного дослідження є вивчення питання технології створення контактної телепрограми в контексті українського телебачення, становлення якого визначається періодом 1991 - 2003 років, що позначилося розбудовою системи вітчизняних засобів масової інформації, формуванням національного інформаційного простору, в тому числі і телевізійного. Обєкт дослідження - контактні телепрограми “Рейтинг” (ММЦ “Інтерньюз”), “Хто там” “Чайник” (СТБ), “Створи себе” (УТ-1), “Досягти мети”(“5 канал” ), в яких автор брала участь у ролі ведучої, а також контактні телепрограми інших каналів ”Остання барикада”, ”Я так думаю”, ”Подвійний доказ”, ”Життя прекрасне”. Також методологічну і теоретичну основу для написання даного дисертаційного дослідження становлять Закони України “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агентства”, “Про авторське право та суміжні права”, “Про державну таємницю”, “Про рекламу”, “Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій”, “Про внесення змін до Закону України “Про авторське право та суміжні права”, а також інші законодавчі акти.У вступі обґрунтовано актуальність теми, новизну, практичне значення, визначено мету і завдання дослідження, його часові рамки, методи вивчення предмету, викладено історіографію проблеми. Окрім погляду журналістів щодо поняття “контакт”, існує точка зору соціологів і психологів, котрі займаються дослідженням особливостей функціонування телебачення. Соціологи термін “контакт” замінюють поняттям “зворотний звязок”, тим самим маючи на увазі “перегляд; прийом повідомлення”.Наголошується, що серед телепрограм глядачі виокремлюють ті, в яких ведучі або головні герої стають обєктом співчутливої ідентифікації, обєднуючим початком є видовищна композиція, а режисура сягає корінням традиції наслідування античного та середньовічного театру, де діє стала схема - постійні герої-маски, набір умовних декорацій, типові ситуації, що із середини наповнюються імпровізацією. Необхідними, зокрема, вважаються такі вміння: організувати роботу (створити умови) творчій групі; входити в контакт з різними організаціями (людьми); працювати з інформаційними джерелами різного роду; “діагностувати” характери людей - героїв передачі; працювати над текстом сценарію, уявляти, утримувати в розумовому плані образ передачі протягом усього процесу її підготовки. В якості дуже важливих достоїнств телевізійного працівника експерти відзначають: вміння входити в контакт з людьми; здійснення повної інформативної підготовки до зйомки; проведення, власне, зйомки згідно із сценарним і режисерським планом, що підготовлений попередньо; підготовка програми до “монтажу”, дотримання відповідності драматургійного ходу авторському задуму. Від безпосереднього спілкування з гостями та глядачами в студії ведучий може перейти до опосередкованого спілкування більшою (телефон, лист, телеекран, анкетування, оцінка програми іншими ЗМІ, телеграма, оперативне соціологічне опитування через студійні можливості, голосування відвідувачів вебсайту конкретної контактної телепрограми або телеканалу, який показує цю контактну телепрограму) чи меншою мірою (телеміст, відеотелефон, відеконференція у всесвітній мережі, трансляція контактних телепрограм через Інтернет). У цілому внаслідок демократизації мови телебачення контактна телепрограма у прямому ефірі дає змогу - і гостям у студії, і глядачам у студії, і глядачам біля телеекранів, але найбільш повно ведучому - реалізувати потенціал своєї особистості.

Основний зміст роботи