Теоретичні основи процесу екстракції лікарської рослинної сировини. Приготування водних витягів з використанням екстрактів-концентратів. Особливості технології настоїв з сировини, що містить серцеві глікозиди, ефірні олії, сапоніни та дубильні речовини.
Зміст Вступ 1. Характеристика процесу екстракції 1.1 Поняття і характеристика водних витягів 1.2 Теоретичні основи процесу екстракції лікарської рослинної сировини 1.3 Чинники, що впливають на повноту і швидкість витягання діючих речовин 1.4 Апаратура, вживана в технології водних витягів 2. Технологія приготування водних витягів для деяких видів сировини 2.1 Особливості технології настоїв з алкалоїдовмісної сировини 2.2 Особливості технології настоїв з сировини, що містить серцеві глікозиди 2.3 Особливості технології водних витягів з рослинної сировини, що містить ефірні олії 2.4 Особливості технології відварів з сировини, що містить антраглікозиди 2.5 Особливості технології водних витягів з сировини, що містить сапоніни 2.6 Особливості технології водних витягів з сировини, що містить дубильні речовини 2.7 Особливості технології приготування слизу 3. Особливості технології приготування водних витягів 3.1 Введення лікарських речовин у водні витяги 3.2 Авторські прописи 3.3 Технологія водних витягів з використанням екстрактів-концентратів 3.4 Оцінка якості і зберігання водних витягів 3.5 Вдосконалення технології водних витягів 4. Практична частина Висновки Список використаної літератури Вступ Нині як рідкі лікарські форми широко використовуються складні багатокомпонентні, комбіновані лікарські препарати, які виходять шляхом обробки рослинних матеріалів водою при певному режимі настоювання. Мета отримання водних витягів - приготування продукту, що містить біологічно активні компоненти рослинного матеріалу (алкалоїди, глікозиди, ефірні олії, дубильні речовини та ін.). Разом з тими, що діють витяги завжди містять і супутні речовини (цукор, крохмаль та ін.). Характеристика процесу екстракції 1.1 Поняття і характеристика водних витягів Залежно від способу отримання і складу розрізняють три групи водних витягів: o Настої o Відвари o Слиз. Настої і відвари - рідкі лікарські форми, що є водними витягами з лікарської рослинної сировини, а також водні розчини сухих або рідких екстрактів (концентратів). До позитивних якостей цієї лікарської форми відносяться: o максимальний терапевтичний ефект від дії комплексу біологічно активних і супутніх речовин, що містяться в рослинній сировині; o пролонгованість дії; o відсутність побічного ефекту, властивого багатьом хімічним речовинам; o для деяких діючих речовин, що містяться в рослинному матеріалі, не розроблені методики виділення їх в чистому вигляді або не встановлена хімічна структура, у звязку з чим їх неможливо синтезувати або отримувати якимсь іншим способом; o простота приготування. До негативних якостей водних витягів відносяться: o нестійкість при зберіганні (мікробна, хімічна, термодинамічна), яка обмежує терміни зберігання; o нестандартність витягів із-за численних чинників, що впливають на їх якість при приготуванні; o тривалість приготування. 1.2 Теоретичні основи процесу екстракції лікарської рослинної сировини Процес екстрагування діючих речовин з сировини дуже складний і складається із трьох стадій: o набрякання o утворення первинного соку усередині клітин o масообміну Процес екстрагування рослинного матеріалу є не простим розчиненням складових частин рослини. У звязку з тим, що процес екстрагування в умовах аптеки робиться однією і тією ж кількістю екстрагента, діючі речовини з рослинного матеріалу ніколи повністю не екстрагуються, що є одним з недоліків існуючих методів. Таким чином, екстрагування складається з наступних основних процесів: o дифузії o десорбції o розчинення o діалізу o вимивання які відбуваються мимоволі і одночасно. 1.3 Чинники, що впливають на повноту і швидкість екстрагування діючих речовин На динаміку екстракційного процесу, а отже, і на якість настоїв і відварів роблять вплив наступні чинники: o співвідношення кількості сировини і екстрагента; o стандартність сировини; o гістологічна будова сировини; o міра подрібнення сировини; o матеріал вживаної апаратури; o температура і час настоювання; o вплив ферментів і мікрофлори; o хімічний склад діючих речовин; o рН середовища. Настої і відвари в рецептах можуть прописуватися різними способами: 1. Вказується кількість початкової рослинної сировини і обєм водного витягу. Наприклад: Rp.: Infusi herbae Hyperici ex 10,0 - 200 ml Da. Signa. Кількість води, що поглинається, залежить від гістологічної будови і міри подрібнення сировини. Коефіцієнт водопоглинання (Кв) показує кількість рідини, що утримується 1,0 г рослинної сировини стандартної міри подрібнення після його вичавлення в перфорованій склянці інфундирки. Х = А * В / Б = 0,5 * 1,5% / 2,5% = 0,3 г Застосовувати сировину, що містить діючих речовин менше, ніж це передбачено НТД, неприпустимо, оскільки це призводить до отримання водних витягів з підвищеним вмістом супутніх речовин, каламутних і менш стійких при зберіганні. Пектини, якими просякнуті клітинні оболонки, при дії холодної води набрякають, а в киплячій воді утворюють гідрозоли. Згідно з вимогами ДФ X і XI настої нагрівають на киплячій водяній бані впродовж 15 хвилин, відвари - 30 х
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
