Технологія одержання кормової рослинно-вуглеводної білкової добавки методом вермікультивування - Автореферат

Одеська національна академія харчових технологійРобота виконана в Державному вищому навчальному закладі „Український державний хіміко-технологічний університет”, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат хімічних наук, доцент, Кулик Олександр Павлович, Державний вищий навчальний заклад „Український державний хіміко-технологічний університет”, кафедра біотехнології та безпеки життєдіяльності, доцент кафедри Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Гержикова Вікторія Григорівна, Інститут винограду і вина „Магарач” Української аграрної академії наук, відділ хімії та біохімії вина, завідувач відділу;Ці процеси включають багато стадій підготовки; очищення від шкідливих побічних, баластних продуктів; токсичної пари в навколишнє середовище і стічних вод, потребують великих капітальних та енерговитрат, мають тривалий перебіг процесу. Основною метою дисертаційної роботи є пошук оптимальних методів біотрансформації комплексу однолітньої рослинної сировини, що є могутнім невичерпним енергетичним потенціалом, у біологічно активні речовини, які виконують важливі функції в організмі. Такою мікромоделлю біологічної системи може бути вермікультура Eisenia foetida, яка вміщує у собі функції гідролізапарата і ферментатора та використовує в якості живильного середовища лігновуглеводний комплекс різних видів відходів рослинної сировини. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України № 02960790 (1995-1997 рр.) «Вивчення методів виділення і ідентифікації фізико-хімічних та біологічних якостей металобілків (металоферментів) в індивідуальному вигляді та у комплексі з біологічно активними речовинами, які мають репаративні функції; вивчення методів розділення і ідентифікації рацемічної суміші синтетичних вуглеводів»; № держ. реєстр. дослідити біотехнологічні фактори, які впливають (вологість, температура, РН середовища, щільність посадки вермікультури) на зростання біомаси Eisenia foetida на субстратах рослинної сировини з різним ступенем механічного оброблення;Обєктами досліджень у даній дисертаційній роботі були: соняшникове, рисове, гречане лушпиння з Дніпропетровського олійно-екстракційного заводу, ВАТ „Маслодар”, ТУ 18-УССР6280; вермікультура червоний каліфорнійський червяк (ЧКЧ) сімейства Lumbricidae, рід Eisenia foetida з Івано-Франківська, ТУ 3336406.002-95, біологічно активна субстанція „ЕМ-пробіотик” з ПКЦ „Амріта” м. В третьому розділі наведено результати власних експериментальних досліджень з вивчення фізико-хімічних властивостей однолітньої сировини соняшникового, рисового та гречаного лушпиння (ГЛ), яке не використовувались для вермікультивування, що дозволило вивести нову популяцію червяка Eisenia foetida як білоквмісну культуру для використання у відгодівлі сільськогосподарських тварин. Дослідженнями встановлено вплив конструктивних елементів здрібнення на якість помелу борошна з СЛ, яке було б придатне для споживання червяком, тому в основу двох апаратів закладено принцип одержання прямого і ковзного удару на відбійних елементах бил круглого перетину при механічному здрібнюванні та механічному перетиранні з ударною дією. Результати термографічного аналізу показали, що втрата маси зразка фракцій СЛ 100…250 мкм складає 70%, фракцій СЛ 250…500 мкм - 78,4% в процесі термоокиснюваній деструкції і не супроводжується хімічними перетвореннями в структурі СЛ, а повязана із зміною кристалічної структури СЛ після подрібнення, що дає можливість використовувати її в якості поживного середовища для адаптації вермікультури Eisenia foetida. В четвертому розділі для процесу вермікультивування було обрано культуру Eisenia foetida, бо цей вид втратив інстинкт залишати своє місце проживання, харчується будь-якими органічними речовинами, що пройшли стадію розігрівання при вермікультивуванні, не хворіє при дотриманні абіотичних чинників, показників мікрофлори субстрату.Показано, що в якості поживного середовища для вермікультивування можливе використання соняшникового лушпиння, так як воно характеризується оптимальним біохімічним складом для направленого біосинтезу цільових продуктів: полісахариди - 53,49%, лігнін - 32,11%, залишкова частина жирів - до 0,1% (від сухої маси сировини), насичені та ненасичені кислоти (олеїнова, пальмітинова, ліноленова), воски, смолисті речовини та ефіророзчинні субстанції, що забезпечує кращу засвоюваність при адаптації Eisenia foetida на субстраті з СЛ. Встановлені основні показники, які характеризують рухливість СЛ: в інтервалі від 100…60 мкм насипна маса збільшується зі зменшенням ступеня здрібнення, а в інтервалі 500…100 мкм зменшується за рахунок утворення електростатичних сил, які відштовхують мікроскопічні частини, зменшуючи насипну масу, тому середня насипна маса з СЛ дорівнює 250 кг/м3; кути нахилу стінок завантажувального пристрою в установці для нативного і здрібненого СЛ повинні бути не менше 55°, а сам завантажувальний пристрій повинен мати вібратори.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ