Технологія кормових добавок з використанням нетрадиційної сировини - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Шаповаленко Олег Іванович Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри технології зберігання і переробки зерна Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Юрчак Віра Гаврилівна Національний університет харчових технологій, професор кафедри технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів кандидат технічних наук, доцент Шерстобітов Валерій Валентинович СГП “Укрсоя-21”, заступник генерального директора з наукової роботи Захист відбудеться “17” листопада 2005 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.04 Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м.Значний внесок у розробку наукових основ технології виробництва й визначення якості кормів і кормових добавок зробили вітчизняні та закордонні вчені: Адамень Ф. Ф., Афанасьєв В. А., Бабич А. О., Богданов Г. О., Бойко Л. Я., Братерський Ф. Д., Глебов Л. А., Гуменюк Г. Д., Єгоров Б. В., Кошелев А. М., Кулик М. Ф., Левченко В. І., Мартиненко Я. Ф., Орлов А. І., Пелевин А. Д., Січкар В. І., Стрій В. А., Таранов М. Т., Чеботарьов О. Н., Черняєв Н. П., Шерстобітов В. В., Alcock Як показує аналіз літературних джерел, сьогодні для стимуляції росту і розвитку тварин та птиці, а також для підвищення їхньої продуктивності й покращення стану здоровя фахівці все частіше звертаються до використання природних кормових добавок у складі корму. Тому, перехід на альтернативні технології виробництва кормів з сировини, що мало використовується, є одним з найбільш ефективних варіантів збільшення обсягів кормової бази та зниження витрат на її виробництво. Дослідження виконувалися відповідно до тематики науково-дослідних робіт Національного університету харчових технологій (НУХТ) “Створення нових ресурсозберігаючих, безвідходних і маловідходних технологій харчових продуктів підвищеної біологічної цінності, профілактично-лікувального, дієтичного та дитячого харчування з використанням нетрадиційної сировини на основі використання фізичних методів впливу”, розділу “Розробка технологій по зберіганню та раціональному використанню зерна та продуктів його переробки”. Відповідно до поставленої мети досліджень були сформульовані такі задачі: дослідити хімічний склад нетрадиційної сировини (відходів переробки шавлії, кропу, мяти, ісопу, лофанту) як компонентів для виробництва кормових добавок і комбікормів;Наведено характеристику сировини, лабораторне обладнання для одержання екструдуванних кормових сумішей, методики експериментальних досліджень, які дозволили визначити якість сировини та готової продукції, встановити зміни, що відбуваються в процесі екструзійного оброблення, а також визначити кормову цінність готової продукції. В якості обєктів досліджень також були використані: насіння сої, сорт “Изумрудная”, виведений на Кіровоградській дослідній станції і занесений в державний Реєстр сортів України з 1995 року та рекомендований для вирощування в зонах Степу і Лісостепу України, відходи переробки ефіроолійних культур (кропу, мяти, шавлії, ісопу, лофанту) та екструдовані продукти з сумішей зернових культур (ячменю, кукурудзи, пшениці та насіння сої). 2) свідчать, що відходи переробки шавлії, кропу, мяти, ісопу та лофанту містять значну кількість поживних речовин (вміст сирого протеїну - 9,5...13,3 %, вміст кальцію - 4,0...10,1 % та фосфору - 1,6...2,5 %), але через високий вміст клітковини (22,0...32,0 %, залежно від ефіроолійної культури) введення їх у раціон корму для тварин і птиці обмежується. У результаті реалізації експерименту та математичної обробки експериментальних даних відповідно до матриці планування були отримані рівняння регресії для обємної маси екструдату (в кодованих значеннях факторів): для пшенично-ячмінно-соєвої суміші: Y=484,68 - 39,22·Х1 17,46·Х3 11,39·Х1·Х2 12,93·Х2·Х3,(1) для кукурудзяно-ячмінно-соєвої суміші: Y=463,97 - 27,00·Х1 7,07·Х3 13,03·Х2·Х3 - 12,93·Х1·Х3 - 6,64·Х1·Х2·Х3.(2) Ці значення становлять для пшенично-ячмінно-соєвої суміші: кількість сої 19...22 %, пшениці - 25 %, ячменю - 53...56 %, вологість суміші (на загальну масу) - 18,2...18,4 %; для кукурудзяно-ячмінно-соєвої суміші: кількість сої 9...13 %, кукурудзи - 25 %, ячменю - 62...66 %, вологість суміші (на загальну масу) - 18,6...18,8 %.На основі теоретичних та експериментальних досліджень науково обґрунтовано доцільність застосування нетрадиційної сировини: відходів переробки шавлії, кропу, мяти, ісопу, лофанту, а також розроблено технологію виробництва кормосуміші екструдованої та технологію кормових добавок з її використанням.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ