Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики - Дипломная работа

Дипломна робота Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики Вступ Результати досліджень сучасної художньої когнітивістики (М. Мамардашвілі, М. Фуко), теоретичних пошуків стратегії проектування ейдетично-логічної структури художнього знання (О. Бурська, І. Гринчук) і практичних спроб їх реалізації представниками музичної семіотики (Ж. Наттьєз) дає підстави для виявлення суперечностей між: · теоретичним декларуванням необхідності нової парадигми сутнісного художнього знання і практичним витісненням цієї ідеї когнітивним типом утилітарної художньої полісемії; · розробкою цілого ряду концепцій формування логіко-ейдетичного осмислення музичного (художнього) тексту і відсутністю відповідних педагогічних технологій їх практичного впровадження; · декларуванням духовно-розвивальної спрямованості процесу художнього навчання і виховання та ігноруванням доцільності створення відповідного освітнього середовища. Духовно-онтологічна та соціально-педагогічна важливість формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики та недостатня дослідженість проблеми, потреба вищої педагогічної школи у розробці відповідних теоретико-методологічних і технологічних підходів зумовили вибір теми: «Формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки». Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи є одним із напрямів комплексного наукового дослідження «Організація художньої діяльності як духовного просвітлення творчої особистості» (№0108U003843) науково-дослідної лабораторії духовного становлення творчої особистості на базі кафедри музикознавства, методики музичного виховання та вокально-хорових дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ). Тема роботи затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №5 від 26.12.2006 р.), і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №2 від 27.02.2007 р.). Об’єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутнього вчителя мистецтва як чинник його духовного становлення. Розкрити сутність, структурно-функціональний зміст і процес становлення художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики. 3. Розробити й теоретично обґрунтувати технологію епістемологічної самокорекції та експериментально перевірити її ефективність. 4. Визначити критерії і показники рівнів художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики. 5. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід до пізнання педагогічних явищ, положення когнітивної і художньої епістемології, християнської естетичної концепції (М. Бердяєв, С. Булгаков, псевдо-Діонісій Ареопагит, П.Євдокимов, Вяч.Іванов, І.Ільїн, І.Кіреєвський, В. Соловйов, П. Флоренський), феноменологічної естетики (М. Гартман, М. Дюфренн, Р.Інгарден), семіотичної естетики (Р. Барт, Ж. Дерріда, У. Еко, В. Кандинський, К. Метц, Ж. Наттьєз), лінгвоестетичних концепцій М. Бахтіна і О. Потебні, герменевтичної філософії (Р. Бультман, П. Гайденко, Е. Кассірер); положення синергетичної (П. Кропоткін, І. Прихожин, О. Ухтомський) і культурно-історичної (Л. Виготський, Г. Шпет) парадигм розвитку. Теоретичною основою дослідження є ідеї сучасної теорії національної освіти (В. Андрущенко, І. Бех, І. Зязюн, О. Сухомлинська), компетентнісного (В. Бондар, О. Глузман, В. Луговий, А. Хуторський та ін.) і технологічного (А.Нісімчук, О. Падалка, І.Підласий, С. Сисоєва, О. Янкович та ін.) підходів до професійної освіти; національна концепції загальної мистецької освіти (Л. Масол), теорії професійної освіти майбутнього вчителя музики (О. Олексюк, Я. Ростовський, О. Рудницька, Г. Падалка, О. Щолокова). Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз основних категорій дослідження; моделювання структурно-логічних і змістових основ художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики; узагальнення практики професійної мистецької освіти; проектування технології епістемологічної самокорекції та ефективних умов її реалізації, систематизація експериментальних даних); емпіричні (прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні (анкетування, тестування, репертуарна методика, метод творчих завдань), обсерваційні (самоспостереження, письмові самозвіти, метод рейтингу, самооцінки) для перевірки рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики; педагогічний експеримент для виявлення ефективності розробленої педагогічної технології; кількісний і якісний аналіз емпіричних даних, графічне відображення результатів дослідження. Науково-дослідницька робота виконувалася у Інституті мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Тернопільському обласному інституті післядипломної освіти, в Інституті мист