Сучасний стан виробництва яловичини та характеристика лімузинської породи. Принципи зонального розміщення м"ясних порід. Організація селекційної роботи та відтворення стада. Організація годівлі худоби м"ясного напрямку та удосконалення кормової бази.
Аннотация к работе
.3 Принципи зонального розміщення мясних порід3.1 Організація селекційної роботи3.3 Організація відтворення стада 3.4 Контроль за відтворенням стада 3.5 Організація годівлі худоби мясного напрямку Технологія первинної переробки худобиСучасний стан виробництва у світі характеризується безперебійним ростом виробництва молока і мяса. При цьому, як правило, виявляється, що збільшення виробництва продукції перевищує чисельність поголівя тварин і свідчить про впровадження інтенсивних методів ведення тваринництва. Слід зазначити, що до 1990 року у світі спостерігалося підвищення виробництва продукції за рахунок досягнення високої продуктивності тварин, а також нарощення поголівя всіх сільськогосподарських тварин. Варто відзначити, що за останні 20 років відбулися значні зрушення в структурі виробництва мяса. В Україні в структурі виробництва мяса основне місце займає яловичина.Якщо у 1964 році було на обліку підконтрольного поголівя лише 10 тисяч корів у 1000 господарств в 16 департаментах, то у теперішній час вже більше 100 тис. у 25 тис. господарств в 70 департаментах. Всього в країні налічує більш 2 млн. голів у т.ч. біля 1 млн. корів у 34 тис. господарств. При цьому поряд з продуктивністю і якістю м"яса,важливе значення має акліматизаційна здатність тварин до різних зон країни. У тварин, погано адаптованих до умов середовища знижується резистентність, порушується відтворна функція,затримується ріст, знижується продуктивність і збільшуються втрати кормів. Крім того в господарствах Лісостепової зони одержують на 23 % більше кормів з 1 га. кормової площі в порівнянні з середніми показниками в Україні, що забезпечує більш високий рівень годівлі худоби.Інтенсифікація мясного скотарства в господарстві залежить від селекційно-генетичного потенціалу. Попередній аналіз ефективності розведення мясної худоби показав, що найбільш перспективними є абердин-ангуська, герефордська та українська спеціалізовані мясні породи, які займають найбільш питому вагу у загальній чисельності мясної худоби в Сумській області (26-30%). Атестацію племінних господарств і ферм великої рогатої худоби мясних порід проводять відповідно до мінімальних вимог. Оскільки в ряді сільськогосподарських підприємств одержано і вирощуються помісі різних поколінь, одержаних від схрещування з абердинангуькими бугаями слід користуватися слідуючою схемою підбору (табл. Журнал обліку вирощування племінного ремонтного молодняку великої рогатої худоби мясних порід (форма 4-МЯС) ведуть окремо на бугайців і теличок, в якому проводять реєстрацію даних від народження тварин до кінця їх вирощування у віці 16-18 місяців, з відміткою про подальше її призначення (основне стадо, вибуття на мясо, продаж у інше господарство)Так, при середньому рівні годівлі 2150 корм.од. бугайці в 15 місяців досягають 360 кг живої маси, маса туші становить 195 кг. При більш високому рівні годівлі 2500-2600 к.од. бугайці мали живу масу 450-500 кг і, відповідно, масу туші 250 кг, відношення білка і жиру становило 1:1 . Таким чином, із збільшенням рівня загальної годівлі підвищується скоростиглість і якість мяса. У мясному скотарстві можна проводити і літні отелення (до 10.07.), о основні переваги яких можна обоснувати наступним чином: літній період забезпечує ідеальні умови для телят з моменту народження до 3-місячного віку, завдяки чому вони досягають високих темпів росту; на пасовищі телята рідше хворіють і ветеринарне обслуговування обходиться дешевше; підвищується заплідненість корів, бо парування їх проходить на пасовищі. Годівля ремонтного молодняку, при вирощуванні ремонтних телиць, починаючи від відлучення, слід планувати високі середньодобові прирости з тим, щоб осіменити їх в 15-18 місяців при досягненні живої маси 350-400 кг, загальний рівень годівлі встановлюють з розрахунку 1,7-1,9 к. од. на 100 кг. живої маси, а на 1 кормову одиницю 110-112 г перетравного протеїну у віці до 1 року, 100-105 - старше року, 105-110 г - за 2-3 місяці до отелу. Тварин поділяють чотири групи: 1-доросла худоба віком понад 3 роки; 2-корови, що телилися один раз, і корови віком до 3 років, що телилися один раз; 3-молодняк віком довід 3міс. до 3 років; 4-телята віком від 14 діб до 3 місяців.