Технології створення спеціалізованого м’ясного скотарства - Дипломная работа

.3 Принципи зонального розміщення мясних порід3.1 Організація селекційної роботи3.3 Організація відтворення стада 3.4 Контроль за відтворенням стада 3.5 Організація годівлі худоби мясного напрямку Технологія первинної переробки худобиСучасний стан виробництва у світі характеризується безперебійним ростом виробництва молока і мяса. При цьому, як правило, виявляється, що збільшення виробництва продукції перевищує чисельність поголівя тварин і свідчить про впровадження інтенсивних методів ведення тваринництва. Слід зазначити, що до 1990 року у світі спостерігалося підвищення виробництва продукції за рахунок досягнення високої продуктивності тварин, а також нарощення поголівя всіх сільськогосподарських тварин. Варто відзначити, що за останні 20 років відбулися значні зрушення в структурі виробництва мяса. В Україні в структурі виробництва мяса основне місце займає яловичина.Якщо у 1964 році було на обліку підконтрольного поголівя лише 10 тисяч корів у 1000 господарств в 16 департаментах, то у теперішній час вже більше 100 тис. у 25 тис. господарств в 70 департаментах. Всього в країні налічує більш 2 млн. голів у т.ч. біля 1 млн. корів у 34 тис. господарств. При цьому поряд з продуктивністю і якістю м"яса,важливе значення має акліматизаційна здатність тварин до різних зон країни. У тварин, погано адаптованих до умов середовища знижується резистентність, порушується відтворна функція,затримується ріст, знижується продуктивність і збільшуються втрати кормів. Крім того в господарствах Лісостепової зони одержують на 23 % більше кормів з 1 га. кормової площі в порівнянні з середніми показниками в Україні, що забезпечує більш високий рівень годівлі худоби.Інтенсифікація мясного скотарства в господарстві залежить від селекційно-генетичного потенціалу. Попередній аналіз ефективності розведення мясної худоби показав, що найбільш перспективними є абердин-ангуська, герефордська та українська спеціалізовані мясні породи, які займають найбільш питому вагу у загальній чисельності мясної худоби в Сумській області (26-30%). Атестацію племінних господарств і ферм великої рогатої худоби мясних порід проводять відповідно до мінімальних вимог. Оскільки в ряді сільськогосподарських підприємств одержано і вирощуються помісі різних поколінь, одержаних від схрещування з абердинангуькими бугаями слід користуватися слідуючою схемою підбору (табл. Журнал обліку вирощування племінного ремонтного молодняку великої рогатої худоби мясних порід (форма 4-МЯС) ведуть окремо на бугайців і теличок, в якому проводять реєстрацію даних від народження тварин до кінця їх вирощування у віці 16-18 місяців, з відміткою про подальше її призначення (основне стадо, вибуття на мясо, продаж у інше господарство)Так, при середньому рівні годівлі 2150 корм.од. бугайці в 15 місяців досягають 360 кг живої маси, маса туші становить 195 кг. При більш високому рівні годівлі 2500-2600 к.од. бугайці мали живу масу 450-500 кг і, відповідно, масу туші 250 кг, відношення білка і жиру становило 1:1 . Таким чином, із збільшенням рівня загальної годівлі підвищується скоростиглість і якість мяса. У мясному скотарстві можна проводити і літні отелення (до 10.07.), о основні переваги яких можна обоснувати наступним чином: літній період забезпечує ідеальні умови для телят з моменту народження до 3-місячного віку, завдяки чому вони досягають високих темпів росту; на пасовищі телята рідше хворіють і ветеринарне обслуговування обходиться дешевше; підвищується заплідненість корів, бо парування їх проходить на пасовищі. Годівля ремонтного молодняку, при вирощуванні ремонтних телиць, починаючи від відлучення, слід планувати високі середньодобові прирости з тим, щоб осіменити їх в 15-18 місяців при досягненні живої маси 350-400 кг, загальний рівень годівлі встановлюють з розрахунку 1,7-1,9 к. од. на 100 кг. живої маси, а на 1 кормову одиницю 110-112 г перетравного протеїну у віці до 1 року, 100-105 - старше року, 105-110 г - за 2-3 місяці до отелу. Тварин поділяють чотири групи: 1-доросла худоба віком понад 3 роки; 2-корови, що телилися один раз, і корови віком до 3 років, що телилися один раз; 3-молодняк віком довід 3міс. до 3 років; 4-телята віком від 14 діб до 3 місяців.

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Сучасний стан виробництва яловичини