Суть "приклеювання або навішування ярликів" у виборі образливих епітетів, метафор, назв, так званих ярликів, для характеристики людини. Спеціальні маніпуляторські технології: "формування та поширення образів", маніпуляторські можливості мас-медіа.
При низкой оригинальности работы "Технології маніпулювання свідомістю та засоби безпеки особистості", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Технології маніпулювання свідомістю та засоби безпеки особистості«Сяюче узагальнення», або «блискуча невизначеність» прийом, коли змінюють назву, визначення певного соціального явища, ідеї чи організації, соціальної групи або конкретної людини на більш узагальнене родове імя, яке має позитивне емоційне забарвлення та зумовлює доброзичливе ставлення навколишніх. Цей процес може бути зворотним, коли, спонукуючи до певних асоціацій з негативними поняттями і соціально осудливими явищами, подіями, фактами, людьми, дискредитують конкретних людей, ідеї, соціальні групи чи організації. Залежно від мети й завдань формують і поширюють завчасно «сконструйовані» образи або іміджі конкретних осіб, фірм, ідей, програм, товарів тощо, які, як правило, неадекватно відображають реальні їхні характеристики і в такий спосіб дезорганізовують людей, на яких було спрямовано інформаційно-психологічний вплив. В історії людства є чимало прикладів, коли певні особи, правителі, посилюючи тимчасове психологічне збудження в населення, пригнічували структури раціонального мислення або, використовуючи прийоми маніпулювання свідомістю, змушували людей відчувати єдність з державою й ненависть до ворогів, обєднуватися навколо лідера й переживати при цьому масове натхнення, втрачати відчуття реальності або знижувати увагу до проблем, невигідних владі. Автор виокремлює такі підрозділи мови політики: 1) мова законодавства та судових рішень; її завдання регулювати поведінку громадян через закони й заборони; характерна відсутність емоційного забарвлення; 2) мова адміністрації; її завдання викладати інструкції, укази тощо, які мають форму офіційних повідомлень; ця мова також емоційно нейтральна; 3) мова переговорів; її завдання в тому, щоб спробувати досягнути угоди між партіями або на мовному рівні підкреслити загальні інтереси; мова переговорів гнучкіша у своїх формулюваннях; 4) мова політичного виховання; спрямована на досягнення нормативних структур та формування політичних позицій; для мови політичного виховання характерні емоційність, гнучкість та аргументованість, її використовують у сфері освіти, у засобах масової комунікації тощо; 5) мова політичної пропаганди; її використовують у політичних промовах та пропаганді партій, щоб змінити або, навпаки, зміцнити наявну структуру оцінок і думок; мова політичної пропаганди подібна до мови політичного виховання, однак їй не притаманна гнучкість та аргументованість останньої, вона достатньо невизначена, що зумовлено її спрямованістю на ширше коло адресатів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
