Технологічне забезпечення показників зміцнення поверхневого шару деталей машин методом пластичного деформування - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗМІЦНЕННЯ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ДЕТАЛЕЙ МАШИН МЕТОДОМ ПЛАСТИЧНОГО ДЕФОРМУВАННЯРобота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України Лінчевський Павло Адамович, Одеський національний політехнічний університет, завідувач кафедри «Технологія машинобудування» Оргіян Олександр Андрійович, Одеська національна академія харчових технологій, завідувач кафедри «Інженерної і компютерної графіки» кандидат технічних наук, доцент Захист відбудеться «27» червня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.052.02 в Одеському національному політехнічному університеті за адресою: 65044, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського національного політехнічного університету за адресою: 65044, м.Дослідження провідних вчених та багаторічний досвід експлуатації дали змогу створити досконалі методики розрахунків пар тертя, які з урахуванням конкретних умов роботи та властивостей матеріалів мали б гарантувати високу їх надійність. Серед них провідне місце належить зміцненню цих деталей поверхнево пластичним деформуванням (ППД). Однак, на заваді цьому стоїть неспроможність відомих різновидів способів зміцнення ППД як статичної, так і динамічної дій у забезпеченні значної енергії деформування, здатної підвищити рівень фізико-механічних характеристик матеріалу поверхневих шарів деталей до рівня вимог експлуатації. З огляду на це актуальним залишаються дослідження, спрямовані на вдосконалення відомих і розроблення нових високоефективних способів зміцнення важконавантажених циліндричних поверхонь деталей пар тертя, які б забезпечували високий рівень їх експлуатаційних властивостей. Теоретичні дослідження базуються на основних положеннях теорії різання й поверхнево-пластичного деформування, теорії проектування ріжучих інструментів, що вигладжують, основних положеннях теорії машин, механізмів і технології машинобудування, теоретичних основах формоутворення поверхонь при їх механічній обробці.Розглянуто технологічні проблеми обробки глибоких отворів, такі як забезпечення точності, формування шорсткості поверхні, забезпечення необхідних фізико-механічних параметрів поверхневого шару. Параметр контакту hs має істотне практичне значення, оскільки прямо або побічно характеризує механічний стан (зміцнення, запас пластичності, залишкову напруженість) локальної пластичної області при одиничному контакті або поверхневого шару деталі, підданої зміцненню або розкочуванню шляхом обкатування роликами або кульками, і може бути розрахований за формулою: . Незалежно від обраного методу деформування поверхні (розкатування або алмазне вигладжування) у будь-якому випадку виникає задача розрахунку та обирання радіуса деформуючого елемента. Вирішити цю задачу можливо, обираючи радіус деформуючого елемента менший, ніж радіус кривизни хвилі на поверхні отвору після розточування, тобто за умов R <r. Як випливає з розрахунку, максимальний радіус деформуючого елемента для зминання нерівностей колової хвилі значно більший за радіус, необхідний для зминання нерівностей поперечної хвилі.Розроблено математичні моделі процесу поверхневого пластичного деформування деталей, що дозволяють визначати рівень залишкових напруг залежно від умов обробки, а також оцінювати адгезійну міцність пластично деформованого шару. Встановлено, що для кожного оброблюваного матеріалу існує відносно вузький діапазон між параметрами ефективного зміцнення й перенаклепом металу. Встановлено, що головними факторами, які визначають рівень залишкових напруг у поверхневому шарі, є міцність оброблюваного матеріалу й тиск у зоні обробки. Встановлено, що головним недоліком процесу розточування отворів у циліндрах є розмірне зношування різців, що приводить до появи конусності отворів у межах 1,07-0,03 мм і до наступної нерівномірної пластичної деформації поверхні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ