Технологічне кооперування в міжнародній інтеграційній стратегії - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИДисертацію присвячено дослідженню інструментів регулювання міжнародно-коопераційної діяльності в комерційному секторі на основі новітніх теоретичних підходів та виявлення тенденцій технологічного кооперування в сучасних міжнародних інтеграційних стратегіях. Обґрунтовуються сучасні виміри інституційної моделі регулювання ринкової діяльності в контексті процесів інтернаціоналізації, відзначаються особливості міжнародного кооперування на етапі глобалізації, з урахуванням реалій становлення інформаційного суспільства. Вивчається міжнародний досвід системного впливу на процеси міжнародного кооперування, зважаючи на діяльність глобальних та регіональних структур, а також національних регуляторів процесів міжнародної кооперації. Наводяться пропозиції щодо оптимізації регулятивної діяльності держави з огляду на потреби стимулювання міжнародного кооперування та оптимізації профілю міжнародної спеціалізації національної економіки. Зокрема доводиться доцільність програмно-цільового інституційного регулювання міжнародного кооперування з метою підвищення глобальної конкурентоспроможності економіки УкраїниСучасний характер інтернаціоналізації та науково-технічного прогресу, який актуалізував проблематику глобалізації, глобальної конкурентної діяльності та регулювання відкритих економік, а також надав якості ключової передумови підвищення ефективності окремих національних відтворювальних комплексів процесові інформатизації відкритої економіки, зумовив необхідність комплексно розглянути питання міжнародного кооперування у комплексі макро-та мікроекономічних його аспектів. Причому саме міжнародне кооперування небезпідставно розглядається як динамізатор розвитку на макрорівні та на рівні комерційної діяльності, а також як фактор реалізації переваг, що виникають для окремого національного господарського механізму за наявності тісних інтеграційних контактів із світовим ринком та іншими субєктами міжнародних економічних відносин. Проблемам вироблення пропозицій щодо оптимізації регулятивної діяльності держави з огляду на потреби стимулювання міжнародного кооперування та оптимізації профілю міжнародної спеціалізації національної економіки присвячено чимало наукових праць. Водночас залишилися недостатньо вивченими залишилася питання вироблення ефективної інституційної моделі регулювання ринкової діяльності та міжнародного кооперування зокрема в контексті сучасних процесів інтернаціоналізації, застосування інструментів структурно-інституційного впливу в контексті проблем міжнародної конкурентоспроможності економіки України. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики та плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України у контексті наступних тем: «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (2007-2009 рр.; номер державної реєстрації 0106U010980) (особисто автором було опрацьовано проблематику використання міжнародних інтеграційних факторів розвитку процесів міжнародного кооперування, а також оптимізації механізму міжнародного кооперування в контексті інноваційної стратегії в Україні; «Визначення критеріїв та показників ефективності планування видатків бюджету в соціальній сфері» (договір НДІ міжнародних відносин НАУ від «05» жовтня 2007 р.За умов інтернаціоналізації, яка набула форми глобалізації та зумовила надзвичайно високий рівень взаємної залежності та конкуренції економічних агентів, що перебувають у різних країнах та навіть у віддалених регіонах світу, у проблематиці вироблення ефективної моделі реалізації макро-та мікроекономічних інтересів, державного регулювання та узгоджувально-функціональної ролі інститутів суспільства появилися нові аспекти. Так, враховуючи нові реалії життя, які породжуються інформатизацією усієї соціальної сфери та відтворювальних механізмів, подібним формам співробітництва надається роль локомотивів прогресу, засобів оптимізації розміщення ресурсів у масштабах світу, регіонів, окремих країн та територій. Зважаючи як на основні регулятивні завдання, так і на органічну природу інституційного втручання в перебіг економічних процесів та міжнародної економічної діяльності в умовах відкритих економік та обєктивних обмежень втручання з боку зарубіжних конкурентів та інших країн, можна виділити наступні комплекси інструментів, що їх використовують сучасні держави: 1) нормативно-правове, а також рамково-інституційне регулювання; Причому з метою зростання конкурентоспроможності на світовому ринку компаніями дедалі частіше утворюються мережі, які поширюють свій позитивний вплив на найближче оточення: постачальників, споживачів і конкурентів.

2. Основний зміст роботи