Технологічна оцінка окремих елементів вирощування баклажана при краплинному зрошенні у Правобережному Лісостепу України - Автореферат

Технологічна оцінка окремих елементів вирощування баклажана при краплинному зрошенні у Правобережному Лісостепу УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Лихацький Віталій Іванович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Болотських Олександр Степанович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шабетя Оксана Миколаївна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії генетичних ресурсів Захист відбудеться "15" лютого 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул.Зважаючи на це, досить актуальним є розробка нових та удосконалення існуючих елементів технології його вирощування і підбору нових сортів та гібридів у відкритому ґрунті за умов краплинного зрошення. Особливе значення елементів технології вирощування баклажана набуває за умов краплинного зрошення. Дисертаційна робота виконана у відповідності до теми наукових досліджень кафедри овочівництва, яка входить до загальної тематики Уманського державного аграрного університету "Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України", номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ "Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в овочівництві". Згідно з метою у завдання досліджень входило: дослідження впливу способів вирощування розсади та її площі живлення на подальший ріст, розвиток і продуктивність рослин баклажана; Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України: краплинне зрошення баклажан лісостеп досліджено і науково обґрунтовано ефективність касетного способу вирощування розсади баклажана за різних площ живлення рослин;Схема досліду з впливу способів вирощування розсади та її площ живлення на продуктивність рослин баклажана включала два способи і різні площі живлення: традиційний без пікірування, площа живлення 32 СМІ (контроль) і 25 СМІ та з пікіруванням, площа живлення 32 і 25 СМІ; касетний, площа поверхні чарунки 25 та 64 СМІ по одній рослині; касетний, площа поверхні чарунки 25 та 64 СМІ по дві рослини в чарунці. У досліді строків садіння розсади баклажана досліджено три варіанти строків садіння: перший - друга декада травня місяця, другий - третя декада травня місяця (контроль сорт Алмаз), третій - перша декада червня місяця. При дослідженні впливу схем розміщення рослин різних сортів на продуктивність баклажана варіантами досліду були такі схеми: широкорядна з міжряддям 70 см і відстанню між рослинами 25 і 35 см; стрічкова 90 50 см і відстанню між рослинами 25 і 35 см по одній рослині та 50 см по дві рослини в лунці. Визначення ефективності тимчасових тунельних укриттів на величину раннього та товарного врожаю плодів баклажана включало варіанти вирощування сортів Алмаз (контроль), Геліос, Донецький урожайний, Фіалка під укриттям з використанням поліетиленової плівки товщиною 100 мікрон та агроволокна П-17 щільність 17 г/м2. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин баклажана у розсадний період показали, що у рослин за касетного способу вирощування розсади другий справжній листок формується через 12-13 діб після масових сходів, у варіантах за традиційною технологією з пікіруванням через - 14 діб.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і практична оцінка окремих технологічних елементів вирощування баклажана в умовах Правобережного Лісостепу України за краплинного зрошення, з використанням сортів і гібридів різних строків достигання, касетної розсади, проведення садіння розсади у різні строки, дотримання оптимальної схеми розміщення рослин та застосуванням тимчасових тунельних укриттів, що дозволило зробити такі висновки: 1. Застосування касетної розсади з обмеженим обємом грунтосуміші на рослину, порівняно з традиційним способом вирощування, частково зменшувало параметри розсади, особливо при розміщенні у чарунці двох рослин. Проте, касетний спосіб вирощування дозволяє зберегти кореневу систему під час пересаджування розсади у відкритий ґрунт, за рахунок чого рослини швидше пристосовуються до умов вирощування і формування врожаю. Касетний спосіб вирощування розсади з площею живлення рослин 64 і 25 СМІ забезпечив одержання врожайності відповідно 32,5 і 33,4 т/га, що на 4,3 і 5,2 т/га більше, ніж за традиційного способу без пікірування з площею живлення 32 СМІ (контроль). Найбільш ефективним для рослин баклажана сортів Алмаз і Геліос виявився ранній строк садіння розсади (друга декада травня), який забезпечив врожайність сорту Алмаз 38,9 т/га, сорту Геліос 31,8 т/га, пізні строки садіння зменшували врожайність на 5,5 та 1,4 т/га відповідно.

Основний зміст роботи