Технологічна оптимізація якості вапняного молока для підвищення ефекту очищення дифузійного соку - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник: кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Вєрченко Лідія Михайлівна, Національний університет харчових технологій, проблемна науково-дослідна лабораторія, старший науковий співробітник Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник Чернявська Людмила Іванівна, Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості Міністерства агропромислової політики України, завідувач відділом сировини, контролю та обліку виробництва кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Михайлик Вячеслав Аврамович, Інститут технічної теплофізики НАН України, завідувач лабораторією теплофізичних та фізико-хімічних досліджень Захист відбудеться "20 ""березня" 2008 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.04 Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м.Але остаточно ще не встановлено механізм цієї залежності, невідомо чому вапно із високою здатністю до хімічної взаємодії утворює за всіх інших рівних умов водно-вапняну суспензію, яка втрачає свої реологічні властивості, що супроводжується начебто нічим не мотивованим погіршенням седиментаційно-фільтраційних показників соку І карбонізації. Тому завдання щодо вивчення технологічних властивостей вапна та водно-вапняної суспензії, що сприятиме підвищенню виходу цукру, зниженню його собівартості, а також зниженню питомих витрат вапняку та палива на його випал, є актуальним та має важливе значення для технології отримання цукру. Мета роботи - на основі теоретичних та експериментальних досліджень фізико-хімічних властивостей водно-вапняної суспензії: активності, реологічних параметрів, розчинності гідроксиду кальцію, залежно від питомої поверхні твердої фази Са(ОН)2 обгрунтувати і розробити вимоги цукрового виробництва до технологічної якості вапняного молока, дати уточнення щодо режиму випалу та гасіння вапна. експериментально визначити вплив величини питомої поверхні Са(ОН)2 водно-вапняної суспензії на її реологічні властивості, встановити оптимальні межі питомої поверхні, за яких вапняне молоко буде мати прийнятні для цукрової галузі реологічні параметри, та запропонувати метод їх оперативного контролю; вивчити вплив питомої поверхні твердої фази Са(ОН)2 водно-вапняної суспензії на тривалість процесу карбонізації та питому поверхню карбонату кальцію, який при цьому утворюється;Показано, що в разі випалу вапняків в мякому режимі на дисперсність кристалів вапна впливає також вихідна кристалічна структура вапняків та їх генезис. Проаналізовані сучасні методи оцінки якості вапна в цукровому виробництві та констатовано, що існуючий нині єдиний критерій оцінки технологічної якості вапна - активність не пояснює його аномальну поведінку у ряді випадків, які трапляються на виробництві, а саме - втрату реологічних властивостей водно-вапняною суспензією з подальшим погіршенням седиментаційно-фільтраційних показників соків І карбонізації. Обєктами досліджень були: вапняк, вапно, вапняне молоко, модельні цукрові розчини, дифузійний сік, сік попередньої дефекації, соки І та ІІ карбонізації. Для вивчення впливу вихідної кристалічної структури карбонату кальцію у вапняках на дисперсність одержаного вапна та гідроксиду кальцію вапняного молока за умов загальноприйнятого в цукровій промисловості мякого випалу було вибрано пять найбільш часто вживаних типів вапняків: мармур, середньозернистий, ракушняк, мармуроподібний та крейдоподібний. Питому поверхню вапна та твердої фази Са(ОН)2 вапняного молока вимірювали пневматичним поверхневимірювачем Т-3, а дисперсний склад - за допомогою інтенсивності розсіювання монохроматичного випромінювання лазера за умов проходження його через шар спиртової суспензії вапна та відповідній йому водно-вапняної суспензії на приборі "Mastersizor ?".В промислових умовах випробувано спосіб очищення дифузійного соку вапняним молоком, яке активоване електроіскровими розрядами. Встановлено, що за цих умов активність вапна у вапняному молоці зростає на 14 %, ефект очищення дифузійного соку підвищується на 4 % (табл. Економічний ефект від застосування способу очищення дифузійного соку активованим вапняним молоком на Шепетівському цукровому комбінаті потужністю 2650 т переробки буряків на добу за тривалості виробництва 48 діб складає 910,2 тис. грн. В промислових умовах випробувано ацидиметричний метод визначення густини вапняного молока, який дає можливість швидко та обєктивно встановлювати значення густини вапняного молока, активність вапна в ньому та теплотехнічні показники, які від цього залежать, що дозволяє поставити метод на потік контролю за роботою станції приготування вапняного молока.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ