Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд Інгулецького родовища Криворізького басейну - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Технологічна мінералогія гіпергенно змінених залізних руд Інгулецького родовища Криворізького басейнуРобота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Євтєхов Валерій Дмитрович - доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної і прикладної мінералогії Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: Каталенець Анатолій Іванович - доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри загальної геології і розвідки родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України. Грицай Олена Юріївна - кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Державного науково-дослідного гірничорудного інституту Міністерства промислової політики України (м. Захист відбудеться "10" лютого 2005 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.04 у Криворізькому технічному університеті (50002, м.Внаслідок цього у складі розкривних порід все більш значну частину складають гематитові (мартитові, мартит-залізнослюдкові та залізнослюдко-мартитові) кварцити, які являють собою продукт гіпергенних змін первинних магнетитових кварцитів. У науковому відношенні мінералого-технологічне дослідження гіпергенно змінених залізистих горизонтів родовища дозволить поглибити існуючі уявлення про морфологію, анатомію, хімічний склад i деякі фізичні і технічні властивості руд і рудоутворюючих мінералів, локалізацію, метричні характеристики покладів бідних гематитових руд, їх збагачуваність тощо. Дисертаційна робота виконувалась за ініціативою автора у відповідності з Регіональною науковою програмою дослідження альтернативної мінерально-сировинної бази Криворізького залізорудного басейну, яку виконує Криворізький технічний університет (КТУ) спільно з геологічними і технологічними службами гірничозбагачувальних комбінатів та інших підприємств, а також геологорозвідувальних організацій і науково-дослідних установ регіону. Метою дослідження є визначення характеру варіативності мінерального складу, структури, текстури, фізичних і технічних властивостей гематитових кварцитів Інгулецького родовища і розробка мінералогічних рекомендацій для створення ефективної технології їх збагачення з метою одержання додаткових обємів високоякісного залізорудного (гематитового) концентрату, значного розширення мінерально-сировинної бази комбінату, більш повного використання мінеральної маси, яка вилучається з надр. Предмет дослідження - гематитові кварцити пятого і шостого залізистих горизонтів саксаганської світи, які за показниками мінерального і хімічного складу, структурно-текстурними характеристиками, фізичними і технічними параметрами можна розглядати як бідні гематитові руди, що потребують збагачення.У розділі 1 "Короткий геологічний нарис" відзначається, що Інгулецьке родовище залізистих кварцитів розташоване у центральній частині Українського щита, входить до складу Інгулецького (Лихманівського) залізорудного району Криворізького басейну, який локалізований у його південній частині. Породи сланцевих горизонтів родовища внаслідок пластичності і незначної водопроникності меншою мірою у порівнянні з залізистими кварцитами зазнали впливу агентів вивітрювання. Підрозділ 3.2 "Вертикальна мінералогічна зональність кори вивітрювання пятого залізистого горизонту" містить відомості про вертикальну зональність зони гіпергенних змін магнетитових, залізнослюдко-магнетитових кварцитів пятого залізистого горизонту. У підрозділі 3.3 "Горизонтальна мінералогічна зональність кори вивітрювання пятого залізистого горизонту" детально охарактеризовані три товщі порід, які виділяються у складі гіпергенно зміненої частини пятого залізистого горизонту. У підрозділі 5.1 "Фізичні та технічні властивості”, за одержаними автором результатами дослідів, показано, що значення дійсної (?t) і обємної (?а) щільностей гематитових кварцитів родовища залежить від вмісту в їх складі рудних мінералів-концентраторів заліза (коефіцієнт парної кореляції загального вмісту заліза (Feзаг.) з ?t ?а відповідно r = 0,985 і 0,971).У дисертації міститься узагальнення даних про поширення кори вивітрювання у розрізах всіх стратиграфічних горизонтів продуктивної залізорудної саксаганської світи; вертикальну і горизонтальну мінералогічну зональність кори вивітрювання; текстуру і структуру руд пятого і шостого залізистих горизонтів, в межах яких кора вивітрювання проявлена максимальною мірою; морфологію індивідів і агрегатів гематиту, кварцу та інших рудоутворюючих і другорядних мінералів бідних гематитових руд; мінеролого-геохімічні особливості руд, обумовлені їх первинним станом і особливостями вивітрювання; фізичні, технічні властивості і збагачуваність бідних гематитових руд родовища.

Основний зміст роботи