Технологічна безпека та продовження ресурсу сталевих конструкцій в корозійних середовищах - Автореферат

Відкрите акціонерне товариство український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Захист відбудеться «26» червня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.857.01 у Відкритому акціонерному товаристві Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Технологічна безпека являє важливу структурну складову безпеки підприємства, що характеризує систему заходів для підтримки працездатності, підвищення експлуатаційних властивостей конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж, які повністю або суттєво вичерпали свій нормативний ресурс. Найнесприятливіші умови для оцінки показників технологічної безпеки мають місце на підприємствах металургійного комплексу, де експлуатуються приблизно 45% обєктів за межами встановлених термінів, а технічний стан багатьох будівель і споруд не відповідає будівельним нормам і правилам. сформувати специфікації ресурсу сталевих конструкцій для керування параметрами технічного стану і технологічної безпеки із визначенням, за даними моніторингу, ступеня критичності дефектів та пошкоджень;Як методологічна основа для збереження, відновлення і продовження життєвого циклу конструкцій будівель і споруд розглядаються результати досліджень в рамках цільової комплексної програми НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин», які виконувались під науковим керівництвом академіка Б.Є.Патона. Попередження корозійного руйнування та подовження залишкового ресурсу конструкцій на обєктному рівні включає оцінку ремонтопридатності конструкцій для аналізу ризиків, наслідків і критичності відмов. Стабільність і безперервність виробничих процесів при негативних впливах забезпечується умовами технологічної безпеки, які можуть бути представлені у вигляді: (1) де Ui - витрати на підтримку i - того конструктивного елемента вибірки (N) в працездатному стані, що забезпечують вимоги технологічних процесів будівель і споруд, грн/рік; Sd,i - втрати, викликані фізичним зносом, грн/рік; Sc,i - втрати в результаті морального старіння, грн/рік; Тв,j - показник ремонтопридатності, що визначає проміжок часу (рік), для відновлення працездатності при мінімальних витратах j-того конструктивного елемента вибірки (M), ступінь критичності дефектів і ушкоджень якого вище за граничний рівень пошкоджуваності. Розроблений методичний підхід передбачає основні етапи оцінки рівня ризику з технологічної безпеки (Ri, бал) для конструкцій будівель і споруд: - ибір режиму контролю параметрів конструкцій за результатами оцінки пошкоджуваності і припустимим інтервальним значенням ремонтопридатності; (12) де gsr ? h - коефіцієнт технологічної безпеки; gzf - коефіцієнт надійності протикорозійного захисту на момент контролю корозійного стану; gzr - коефіцієнт надійності, що характеризує граничний рівень корозійних втрат елемента конструкції при експлуатації в працездатному стані; gzrv - коефіцієнт надійності при поновленні протикорозійних покриттів; Trg - залишковий термін експлуатації без додаткових заходів на протикорозійний захист і підсилення; Tz - нормативний термін служби захисних покриттів за даними сертифікаційних випробувань; Tzg - розрахунковий термін служби захисних покриттів з довірчою ймовірністю g=0,95; Tzv - розрахунковий термін продовження ресурсу за корозійною стійкістю.В ході виконання комплексу теоретичних та експериментальних досліджень, виконаних для підвищення технологічної безпеки будівель і споруд, оцінки ремонтопридатності та післяремонтної несучої здатності конструкцій, формування програм забезпечення надійності при продовженні експлуатаційного строку обєктів в корозійних середовищах отримані такі результати: Визначені якісні і кількісні критерії технологічної безпеки при продовженні терміну експлуатації конструкцій, рівні ризику за альтернативними ознаками, що включають якісні характеристики вразливості та загроз при продовженні ресурсу сталевих конструкцій в залежності від групи відповідальності обєктів щодо технологічної безпеки. Розроблений методичний підхід включає аналіз вразливості конструкцій будівель та споруд для оцінки показників технологічної безпеки на обєктному рівні. За результатами випробувань захисних покриттів обґрунтований коефіцієнт готовності сталевих конструкцій Kg, що дозволяє виконати порівняльну оцінку засобів і методів захисту за показниками ремонтопридатності з урахуванням значень річних корозійних втрат. За експериментальними даними обстежень виробничих обєктів зроблено оцінку ступеня критичності дефектів та ушкоджень конструкцій (Qf), визначені рівні ризиків (Ri, бал) та встановлені значення коефіцієнта технологічної безпеки (gsr).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ