Технологічні прийоми садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого в Південному степу України - Автореферат

Технологічні прийоми садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого в Південному степу УкраїниЧасник відноситься до групи овочевих культур, які завдяки вмісту фітонцидів, високим смаковим і поживним якостям користуються належним попитом у населення. Для повного забезпечення потреб у часнику необхідно вирощувати в Україні не менше 21-26 тис. тонн в рік. Особливо гостро стоїть питання вирощування часнику в південному Степу України: зона забезпечує свої потреби на 30% за рахунок приватного виробництва і на 70% - за рахунок постачання з інших районів та імпорту. Метою роботи є удосконалення комплексу технологічних прийомів садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику ярого, що забезпечить отримання високої сталої урожайності при високій рентабельності його вирощування в південному Степу України. У задачі досліджень входило вивчення питань впливу площ живлення рослин, строків та глибини садіння зубків і способів зберігання посадкового матеріалу часнику ярого на ріст і розвиток рослин, фізіолого-біохімічні процеси, урожайність і якість продукції, а також економічну та біоенергетичну ефективність вирощування культури.вплив площі живлення, строку і глибини садіння та способу зберігання посадкового матеріалу на ріст, розвиток і урожайність часнику нестрілкуючого ярого проявляється в залежності від зони вирощування, сорту і якості посадкового матеріалу; Садіння проводили вручну на глибину 4 - 6 см відкаліброваними зубками трьох фракцій - великі (маса більше 2,0 г), середні (маса від 1,1 до 2,0 г), дрібні (маса від 0,6 до 1,0 г). У досліді №1 "Площі живлення рослин залежно від фракції зубків" рослини вирощували з площами живлення 105, 140, 175, 210 і 245 см2 з використанням тьох фракцій зубків. Спостереження за ростом і розвитком рослин часнику показали, що чим дрібніші зубки, тим раніше достигають вирощені з них рослини, що повязано з менш розвиненою кореневою системою і, як наслідок, гіршим забезпеченням рослин вологою. Так, при більш розріджених насадженнях площа поверхні листків рослини при садінні великими зубками (маса більше 2,0 г) зростає від 141,1 до 160,2 см2; при садінні середніми (маса від 1,1 до 2,0 г) - від 96,5 до 122,1; при садінні дрібними (маса менше 1,0 г) - від 71,9 до 89,4 см2.Збільшення площі живлення рослин від 105 до 245 см2 сприяє формуванню більших за розміром і масою рослин, збільшенню площі листків, підвищенню інтенсивності фотосинтезу у рослин з великих зубків на 16,2, з середніх - на 11,3, а з дрібних - на 8,9%. Поряд з ростом індивідуальної продуктивності рослин, площа поверхні листків гектара насаджень при такому зрідженні у варіантах з великими зубками зменшується на 6,55, з середніми - на 3,88, дрібними - на 2,99 тис. м2. Разом з тим, по мірі збільшення площі живлення рослин урожайність порівняно до контролю знижується на 11.7% у варіантах з великими зубками, на 11,7 і 18,3% - з середніми і на 11,5; 19,1; 25,7% - з дрібними. Найбільшу урожайність стандартних цибулин забезпечує садіння великими зубками з площею живлення 140 см2, середніми і дрібними - 105 см2. Забіг в розвитку кореневої системи підзимнього строку садіння зубків забезпечує повніше використання вологи і формування міцних рослин, площа поверхні їх листків залежно від фракції зубків більша на 32-64% у порівнянні з рослинами весняного строку садіння.

Основний зміст роботи