Технологічні прийоми поліпшення якості молозива і молока та їх вплив на ріст і збереження телят - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Адмін Євген Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри крупного тваринництва. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії ветеринарних наук РФ, Нікітенко Анатолій Мефодійович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни та основ ветеринарії; Захист відбудеться “30 ”червня 1999р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті: 256400, м.Біла Церква Київської області, Соборна площа 8/1, аудиторія _22 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою:256400, м.Біла Церква Київської області, Соборна площа, 8/1.Існуючі способи утримання і годівлі новонароджених телят молозивом і молоком поки що не дозволяють істотно знизити серед них кількість захворювань і падіж, значною мірою через те, що при годівлі не враховується якість молозива, котре випоюється телятам. Відсутність наукового обґрунтування методів поліпшення якості молозива і молока, а також думка, про те, що натуральне молозиво і молоко не можна зробити кращим, стримує нові можливості підвищення збереженості та інтенсивності росту молодняку. Дослідження за темою дисертації проводилися протягом 1989-1998 рр. відповідно до розділів наступних планових тем: №08211-11 МСГІП України-“Розробка та впровадження ефективних технологій годівлі, утримання і доїння високопродуктивних корів у зимовий та літній періоди року для кооперативних та фермерських господарств.” 1992-1995рр., № держреєстрації 019U042481; Метою дисертаційної роботи стало вивчення складу і розробка наукових методів поліпшення натурального молозива і молока за рахунок внесення в них різних добавок, а також за рахунок удосконалення методів утримання сухостійних корів. Здобувач самостійно формував дослідні і контрольні групи тварин, проводив експериментальні дослідження спрямовані на підвищення якості молозива і молока, аналізував та узагальнював результати експериментальних досліджень.Дані аналізу крові свідчать про те, що у корів обох груп були істотні розбіжності показників, але сухостійні корови другої групи характеризувалися біохімічними показниками крові, які були ближче до норми. Встановлено, що слабкі перейми частіше спостерігалися у корів 1-ї групи (33%) і рідше - 2-ї групи (6%), а сильні - відмічалися більше у корів 2-ї групи (26%) і менше - 1-ї групи(6%). 4), то корови 1-ї групи за 1-й і 3-й день після дня отелення давали дещо більше молозива порівняно з коровами 2-ї групи. Середній розмір міцел казеїну молозива 1-го удою у корів 1-ї групи був меншим, ніж у корів 2-ї групи відповідно були 127,74 ± 48 та 199 ± 6,7 нанометри, а в молоці 19-го удою - 88,5 ± 2,6 та 98,7 ± 2,6 нм. 5) щодо величини середньодобових приростів у дослідних теличок у різному віці чітко показують, що телиці, яким випоювали молозиво і молоко від корів 2-ї групи (підгрупи 1.2 і 2.1) мали кращі середньодобові прирости, ніж телички, які споживали молозиво від корів 1-ї групи, незалежно від того були ці корови матерями цих телят чи годувальницями.На основі проведених досліджень щодо впливу якості молозива і молока на ріст та здоровя телят у перші місяці після народження можна зробити наступні висновки: Безпривязне утримання сухостійних корів влітку на вигульно-кормовому майданчику з відокремленими зонами відпочинку, годівлі і кормовим столом (2-а група), порівняно зі стійловим утриманням тварин на привязі у приміщенні (1-а група), позитивно вплинуло на якість молозива і молока, згодовування якого сприяло кращому росту і збереженню телят, а також на підвищення рівня молочної продуктивності корів у перші місяці лактації. Так, середньодобові прирости живої маси дослідних телят, які споживали молозиво від корів (матерів і годувальниць) 2-ї групи, становили 745 - 752 г, а тих, що випоювали молозивом від корів (матерів і годувальниць) 1-ї групи - 593 - 620г. Так, вміст імуноглобулінів у молозиві першого удою у корів 1-ї групи становив 7,04 %, а у корів 2-ї групи - 7,94%, розміри міцел казеїну відповідно 127 нанометри та 199 нанометри. Пологи у корів першої групи, які не отримували моціону, проходили більш тяжко, їх тривалість була в середньому 1,6 год, а у корів другої групи - 1,0 год, тривалість виходу посліду відповідно становила 4,5 год та 3,4 год. Ріст, розвиток, стан здоровя, клінічні та фізіологічні показники були кращими у тих телят, що споживали молозиво від корів 2-ї групи незалежно чи вони були матерями (підгрупа телят 2.1), чи годувальницями (підгрупа телят 1.2).