Технологічні прийоми підвищення яєчної продуктивності та збереження курей несучок за рахунок покращення мікроклімату пташників - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ЯЄЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ШЛЯХОМ ПОКРАЩЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ ПТАШНИКІВРобота виконана в Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. Науковий керівник кандидат технічних наук, професор, академік Інженерної Академії України, Науменко Олександр Артемович, ХНТУСГ ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Івко Іван Іванович, Інститут птахівництва НААНУ, головний науковий співробітник лабораторії технології виробництва продукції птахівництва доктор сільськогосподарських наук, академік АНВО України, Бородай Віталій Петрович, Національний університет біоресурсів та природокористування України Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри птахівництва Захист відбудеться „8 ”червня 2010 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Національній академії аграрних наук України за адресою: 62404, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва НААНУ за адресою: 62404, вул.Однак, як показали попередні дослідження (Мельник В. А. та Савостьянова К. В., 2005), застосування таких кліткових батарей не гарантує дотримання чинних ветеринарно-санітарних вимог щодо вмісту у повітрі пташників шкідливих газів та його мікробного обсіменіння. Метою досліджень було наукове обґрунтування і розроблення технологічних прийомів підвищення продуктивності та збереженості курей-несучок за рахунок покращення мікроклімату в пташнику при їх утриманні в багатоярусних кліткових батареях з стрічковою системою видалення посліду та вбудованими повітропроводами. Уперше в умовах України на основі комплексних досліджень вивчено кінетику підсушування посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей для утримання курей-несучок з вбудованими повітропроводами і без повітропроводів у різні періоди року, а також вплив тривалості накопичення посліду на продуктивність та збереженість птиці, мікроклімат у пташнику, мікробне обсіменіння повітря, хімічний склад посліду. Обґрунтовано необхідність розробки та застосування при використанні кліткових батарей із стрічковою системою видалення посліду технологічних прийомів, що забезпечують інтенсифікацію процесу підсушування посліду в холодний період року, зниження мікробного обсіменіння повітря у пташниках та вмісту у ньому шкідливих газів. Завданням першого досліду було вивчення кінетики підсушування посліду та вмісту у повітрі пташників для утримання курей-несучок шкідливих газів і мікроорганізмів, змін хімічного складу посліду в залежності від тривалості його накопичення на стрічкових транспортерах кліткових батарей: 1 - без вбудованих повітропроводів; 2 - з вбудованими повітропроводами; 3 - з вбудованими повітропроводами і удосконаленою шляхом додаткової теплоізоляції повітрозмішувача та встановленням у ньому повітронагрівача з тепловою потужністю 10 КВТ системи підсушування посліду.Встановлено, що як при використанні кліткових батарей із системою вентилювання стрічок, так і без них, у теплий період року забезпечувався більш високий ступінь підсушування посліду, що пояснюється вищою температурою повітря у пташнику та повітря, що подавалося по повітропроводах у цей період. Кількість аміаку на 7-й день накопичення посліду в усіх пташниках перевищувала його кількість у першу добу накопичення в 1,8-2,8 раза (P<0,001). У випадку використання кліткових батарей без вбудованих повітропроводів з 1-ої по 7-у добу накопичення посліду мікробне обсіменіння повітря підвищилось у 1,9 раза в холодний, та у 1,7 раза у теплий періоди року. Удосконалення повітрозмішувача забезпечило зниження вологості посліду в холодний період року за 5 діб - на 6 %, за 7 діб - на 7 %, вмісту аміаку в повітрі пташника в 1,15-1,24 раза, мікробного обсіменіння повітря в 1,17-1,23 раза, проте мікробне обсіменіння повітря і в цьому разі перевищувало ГДК. Опромінення повітря давало змогу зменшити його мікробне обсіменіння в 1,2 рази - при використанні 6 бактерицидних ламп, в 1,7 рази - при використанні 12 бактерицидних ламп та у 3,3 рази - при використанні 24 бактерицидних ламп.Отримано яєць, в розрахунку на початкову несучку, штук 290,3 292,5 Отримано яєць у пташнику всього: тис. штук тонн (яйцемаси) 13725,38 842,738 13829,40( 104,05) 861,572( 18,834) Завдяки комплексній дії на аміак реагенту в скрубері та ультрафіолетового випромінювання в бактерицидному пристрої зменшення вмісту аміаку в повітрі пташника за нового варіанту технології порівняно з базовим варіантом в холодний період року становило: у першу добу використання реагенту - в 2,6 раза, на 3-ю добу - у 2,4 раза, на 5-у добу - в 1,9 раза. Різниця за вмістом аміаку в повітрі пташників за нової і базової технологій в холодний і перехідний періоди року була статистично вірогідною.