Технологічні прийоми підвищення продуктивності свиноматок уельської породи - Автореферат

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Захист відбудеться «16» червня 1999 року о «900 » годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.55.815.02 у Сумському державному аграрному університеті (244000. м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного аграрного університетуСучасна промислова технологія свинарства охоплює практично весь процес виробництва свинини, який включає організацію повноцінної годівлі, оптимальні умови утримання, відтворення поголівя, ритмічність процесу при високому рівні інтенсивності використання маточного стада і методи розведення при розробці систем гібридизації та породної технології. Метою роботи ставилось порівняльне вивчення продуктивних та деяких біологічних особливостей маток уельської породи при схрещуванні з кнурами великої білої породи і гібридизації з кнурами нових полтавської та української харківського типу мясних порід при звичайному і ранньому строках відлучення поросят. Для досягнення цієї мети було поставлено ряд взаємозвязаних між собою завдань:-при технології відлучення поросят у різні строки провести порівняльну оцінку продуктивних якостей свиноматок уельської породи при спаруванні їх з кнурами великої білої, нових полтавської і української харківського типу мясних порід; Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено комплексні порівняльні дослідження господарсько-корисних ознак і окремих біологічних особливостей помісних і гібридних свиней, одержаних при схрещуванні свиноматок уельської породи з кнурами нових спеціалізованих мясних генотипів у звичайних виробничих умовах Лісостепової та Центральної зони України при різних технологіях вирощування; вперше проведено детальне вивчення нових поєднань, які практично раніше не вивчались, де за материнську основу були взяті свиноматки уельської породи; визначена можливість підвищення рівня неспецифічного захисту організму поросят за допомогою гібридизації; встановлена анатомічна та гістологічна різниця в будові деяких внутрішніх органів помісного і гібридного молодняка цих поєднань. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідались та одержували позитивну оцінку на звітних науково-практичних конференціях ХЗВІ (1993-1997 роки); на Міжнародній науково-практичній конференції «Совершенствование существующих, создание и использование новых генотипов и технологий в свиноводстве» (Полтава, інститут свинарства УААН, грудень,1993 рік); на Міжнародній конференції «Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини» (Харків, інститут твариництва УААН, червень, 1994 рік); на Міжнародній науково-практичній конференції ХЗВІ, присвяченій 110-річчю з дня народження М.Д.Свиноматки-першоопороски уельської породи використовувались як материнська форма і характеризувались високими відтворювальними якостями, як при чистопородному розведенні, так і при схрещуванні, особливо при гібридизації (табл. Як бачимо з таблиці 1, найвищий показник багатоплідності (Р>0,99) мали матки уельської породи, спаровані з кнурами нових мясних порід - полтавської та української, тобто при гібридизації (2 і 3 дослідні групи - по 10,3 поросят). У порівнянні з ними багатоплідність маток, спарованих з кнурами великої білої породи (1 дослідна група), була нижчою на 5,1 %, а при чистопородному розведенні (контрольна група) - меншою на 10,7 %. Вищий ефект гетерозису за живою масою було отримано у молодняка при гібридизації (2 і 3 дослідні групи) і схрещуванні (1 дослідна група) в порівнянні з чистопородним розведенням (контрольна група). У середньому, за період від 2 до 6 місяців середньодобовий приріст у помісей був вищим на 71,6 г, або на 14,9 % (Р>0,99) у порівнянні з чистопородними однолітками, а у гібридів - на 81,6-88,7 г (17,0-18,6 % при Р>0,999).Схрещування маток уельської породи з кнурами великої білої породи у порівнянні з чистопородним розведенням на репродуктивні якості маток впливає позитивно, але не дуже значно. Використання кнурів цих порід у якості батьківської форми забезпечило у порівнянні з чистопородним розведенням уельської породи підвищення багатоплідності маток на 1,0-1,7 голови (10,7-16,7 % при P>0,99), великоплідності поросят на 0,11-0,14 кг (10,4-12,1 % при P>0,999), молочності маток на 2,8-8,2 кг (8,8-16,2 % при P>0,999), а також маси гнізда у 60 днів на 23,4-27,5 % (P>0,999). Поєднання маток уельської породи при гібридизації з кнурами нових мясних порід у порівнянні із схрещуванням вплинуло на збільшення багатоплідності маток на 0,5-1,1 голови (5,1-11,1 %), великоплідності поросят на 0,08-0,10 кг (6,8-8,3 %), молочності маток на 0,3-0,4 кг (до 10,7 %), живої маси гнізда на 22,4-29,7 кг (14,8-21,2 %). З кнурами української мясної породи різницяув порівнянні з контролем складала при відлученні поросятув 35 днів 16,1 , а в 60 днів 18,2 бала в першому досліді та 19,7 балів у другому.