Технологічні аспекти виробництва яловичини у ЗАТ "Зернопродукт" с. Війтівці Липовецького району Вінницької області - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «Технологічні аспекти виробництва яловичини у ЗАТ «Зернопродукт» с. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ (огляд літератури) 1.1 Сучасний стан мясного скотарства в Україні 1.2 Організація міцної кормової бази при виробництві яловичини 1.3 Мясна продуктивність і фактори, що її визначають 1.4 Інтенсифікація виробництва яловичини РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, УМОВИ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ 2.1 Місце та об’єкт досліджень 2.2 Методика виконання роботи РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІСНУЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ (аналітично-технологічна частина) 3.1 Характеристика стада 3.2 Система утримання і технологічне обладнання ферми 3.3 Мікроклімат та зоогігієнічні умови утримання тварин 3.4 Організація створення кормової бази та годівля при виробництві яловичини 3.5 Організація відбору та відправлення тварин на м’ясопереробне підприємство та її первинна переробка ОХОРОНА ПРАЦІ ВИСНОВКИ ПРОПОЗИЦІЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ виробництво яловичина стадо ферма РЕФЕРАТ Дипломна робота Клюси Марини Вікторівни на тему: Технологічні аспекти виробництва яловичини у ЗАТ «Зернопродукт» с. Війтівці Липовецького району Вінницької області. Напрям підготовки: 6.090102 технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Випускна дипломна робота виконана на 72 сторінках комп’ютерного набору, де використано 12 таблиць та 4 рисунка. Основною метою роботи є розкриття особливостей технології виробництва яловичини в господарстві та розробка шляхів її удосконалення. Враховуючи мету і завдання, робота виконувалась на базі ЗАТ «Зернопродукт», для цього були використанні результати звітності господарства за 2010-2012 роки з тваринництва і рослинництва, а саме форми № 24 - «Звіту про стан тваринництва», № 50 - «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств», № 29 «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду», документація первинного , зоотехнічного, бухгалтерського обліку, відомості використання кормів, дані руху поголів’я, журнали обліку продукції скотарства. На Україні яловичину одержують за рахунок вирощування на мясо надремонтного молодняку і відгодівлі дорослих тварин великої рогатої худоби молочних та молочно-мясних порід. З підвищенням вгодованості тварин збільшується вихід мяса в туші. Забійний вихід молочних і комбінованих порід складає 50-56 %, а у порід мясного напрямку продуктивності 65-72 %. Не дивлячись на скорочення чисельності худоби останніми роками якість забійного поголів’я не підвищується, а скоріше навіть і погіршало. Середньодобовий приріст при вирощуванні і відгодівлі худоби залишається украй низьким. Одним із основних резервів є розведення мясних порід великої рогатої худоби. На жаль, для забою на м’ясопереробні підприємства доставляється незначна кількість тварин мясних порід із постачаємих більшість має низьку живу масу та вгодованість. Як показує вітчизняний та зарубіжний досвід, що проблема виробництва яловичини в Україні може бути вирішена на основі впровадження інтенсивних технологій вирощування молодняку до високих кондицій, застосування промислового схрещування корів молочного і молочно-мясного напрямку продуктивності з бугаями мясних порід, розвитку мясного скотарства і створення товарних стад. РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ (огляд літератури) 1.1 Сучасний стан та перспективи м’ясного скотарства в Україні У всіх розвинених країнах світу проблема забезпечення населення високоякісним м’ясом і м’ясопродуктами вирішується за рахунок інтенсивного розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства. Попит на молоко і продукти його переробки задовольняють споживачів на 80-85 %, а по яловичині менш ніж на 40 % [ 17 ]. Загалом від початку 2012 року в Україні було вироблено 39 тис. тонн яловичини і телятини, що відповідно 71 % та 94 % від обсягів виробництва за аналогічні періоди 2010 та 2011 років. У раціонах харчування м’ясної худоби застосовують більш дешеві грубі та зелені корми, відходи харчової промисловості. Починаючи із 1972 року, за ініціативою вітчизняних вчених-дослідників М. А. Кравченка, М. В. Зубця була обумовлена необхідність і розроблена методика створення своїх, вітчизняних м’ясних порід і подальшого розвитку на Україні галузі спеціалізованого м’ясного скотарства. Багаторічні трави за врожайністю і якістю одержаного корму значно кращі за однорічні.