Технологічні і методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наукНауковий консультант: Доктор сільськогосподарських наук, професор Красноштан Анатолій Олексійович, Уманська державна аграрна академія, професор кафедри садівництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманська державна аграрна академія, завідувач кафедри екології, декоративного садівництва і лісництва доктор сільськогосподарських наук, професор Сенін Віктор Іванович, Інститут зрошуваного садівництва УААН, головний науковий співробітник відділу агротехніки доктор сільськогосподарських наук, професор Захист дисертації відбудеться “17 “жовтня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.В значній мірі це обумовлено недосконалістю методології планування та проведення досліджень, адже методика дослідної справи є основою будь-якої науки, її рушійною силою - прогрес в науці можливий тільки на основі нової методичної бази. Основи методики досліджень в садівництві заклали П.Г. Прискорити процес розробки нових науково-обґрунтованих технологій, підвищити актуальність, точність та надійність отримуваних результатів можна, на наш погляд, за рахунок подальшого удосконалення методики дослідної справи, насамперед, в таких напрямках як покращення методики планування досліду, координація дослідних робіт з садівництва в Україні, оптимізація співвідношення наукових методів ведення досліджень та застосування сучасних методів варіаційної статистики. В останні роки в світовій аграрній науці в звязку зі значним зниженням врожаю сільськогосподарських (в тому числі і плодових) культур під дією погодних умов в провідних країнах склалася чітка думка про те, що в найближчий час прогрес в аграрному виробництві буде відбуватися не стільки від розвитку біології та техніки, а завдяки удосконаленню методів отримання погодних даних, вивчення впливу погодних факторів на продуктивність порід, технологій розміщення цих порід в регіонах, де вони здатні максимально реалізувати свій біологічний потенціал (Макквиг Д.Д., 1979; Жуков В.А., 1999; Лемешко Н.А., Николаев В.М., 1999). Результати багаторічних досліджень за даним напрямком, висновки та рекомендації впроваджуються в науку і виробництво на основі таких публікацій: Удосконалення стандартів на садивний матеріал яблуні (1983), Деякі питання застосування ЕОМ в садівництві (1988), Дисперсійний аналіз двофакторного польового досліду (1990), Методичні вказівки з комплексної оцінки впливу якості садивного матеріалу на продуктивність плодових і ягідних культур (1991), Статистична обробка даних польового досліду на мікро-ЕОМ (1991), Планування параметрів досліду в садівництві (1885), Про стандарти на садивний матеріал (1995), Прогнозування тривалості зберігання плодів зимових сортів яблуні за метеорологічними показниками при вирощуванні (1997), Основи раціонального ведення досліджень у садівництві (1998), Вплив попереднього добору підщеп на обсяг вибірки саджанців яблуні в дослідах у плодовому розсаднику (1999), Основні завдання щодо координації та методики наукових досліджень в садівництві (2000), Вплив погодних чинників на продуктивність вишні в Україні (2001), Зональне районування культури вишні в Україні (2002), Порівняння вибірок за допомогою непараметричних критеріїв (2002) та інші.Тут охарактеризовано стан науково-методичної роботи в садівництві, вказано на повільне оновлення знань в галузі. Сформульовано основні напрямки подальшого удосконалення методології та технології досліджень, які здатні підвищити продуктивність садівництва: покращення методики планування та проведення досліду, координування дослідних робіт з садівництва в Україні, оптимізація співвідношення наукових методів ведення досліджень та застосування нових методів варіаційної статистики. Таким чином дослідженнями було охоплено всі основні кліматичні зони України. Обєктами досліджень були методики досліджень, стан планування дослідів та координації досліджень з садівництва в Україні, дерева та саджанці яблуні, сливи, вишні і черешні, розміщені в дослідних насадженнях та виробничих умовах. Для досліджень використано щоденні метеорологічні дані метеостанцій або метеопостів, що знаходяться на території дослідних установ або безпосередньо примикають до них.Шляхом статистичного аналізу даних багаторічних дослідів з яблунею в саду встановлено, що між кількістю повторень в досліді (п), його точністю (Sx %), коефіцієнтом варіації (V %), числом рослин у повторенні (r) і кількістю варіантів (L) існує тісна залежність, яка може бути виражена рівнянням: Коефіцієнт K у рівнянні приймає значення 1,0 і 0,6 відповідно до рівня значимості 5 та 10 %. Якщо умовно прийняти варіювання урожайності цілком однорідних саджанців за нульове, то відхилення саджанців за діаметром всього в 1 мм призводить до його зростання у дерев яблуні на 15 %, груші - на 5 %, сливи - на 18 % і вишні - на 13 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ