Техногенні радіонукліди у гідробіонтах водойм різного типу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА академія наук УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техники України Кузьменко Михайло Ілліч, Інститут гідробіології НАН України, провідний науковий співробітник відділу прісноводної радіоекології. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Єгоров Віктор Миколайович, Інститут біології південних морів ім. доктор біологічних наук, професор, Щербак Володимир Іванович, Інститут гідробіології НАН України, провідний науковий співробітник. Захист відбудеться 07 жовтня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.213.01 Інституту гідробіології НАН України за адресою: 04210, м.Київ, пр.За час, що минув після Чорнобильської катастрофи, виконані радіоекологічні дослідження, які переважно розкривають кількісні характеристики радіонуклідного забруднення територій, фізико-хімічний стан радіонуклідів, процеси їх транспорту і міграції у ґрунтах та водоймах. Не проводилися дослідження особливостей формування радіонуклідного забруднення гідробіонтів різних трофічних рівнів та екологічних груп у водоймах різного типу та з різними рівнями радіонуклідного забруднення, зокрема у лотичних та лентичних гідроекосистемах Полісся та Лісостепу України. Залишалися незаповненими прогалини у пізнанні поведінки радіонуклідів у трофічних ланцюгах гідробіонтів та очевидною визначалась необхідність встановити закономірності переходу радіонуклідів між абіотичними та біотичними компонентами водних екосистем різного типу. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукових досліджень, що здійснювалися в Інституті гідробіології НАН України: “Вивчити вплив АЕС, які розташовані в басейні Дніпра і Південного Бугу, на формування радіоекологічної ситуації у водних екосистемах” (№ держреєстрації 0194U023255); “Дослідити механізми взаємодії радіонуклідів з абіотичними та біотичними компонентами, зясувати роль біоти у процесах перерозподілу радіонуклідів у водних екосистемах (№ держреєстрації 0198U003586); “Роль гідробіонтів у процесах міграції і трансформації радіонуклідів у системі донні відклади - водне середовище” (№ держреєстрації 0101U004987) та договору з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій (МНС України) “Оцінка розподілу радіонуклідів в екосистемах рибоводних ставів в зоні радіоактивного забруднення, спрямована на блокування транспорту радіонуклідів до людини” (№ держреєстрації 0199U003796), що був складовою Науково-технічної програми з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення на період 1994-2000 рр. Метою роботи було встановлення закономірностей формування радіонуклідного забруднення гідробіонтів різних трофічних рівнів у водоймах лотичного та лентичного типу з урахуванням чинників часу та простору.Відбір проб водяних рослин та молюсків дніпровських водосховищ здійснювали упродовж 1986-2006 рр., риб - у 1991-2005 рр. Відбір проб гідробіонтів інших досліджуваних водойм проводили у 1986-2006 рр. Питому активність радіонуклідів визначали у зелених нитчастих водоростях роду Cladofora, 44-х видах вищих водяних рослин, 10-ти видах молюсків та 24-х видах риб. Коефіцієнт переходу (Кп) визначали як відношення питомої активності укорінених водяних рослин до питомої активності донних відкладів, або відношення питомої активності представників вищої та попередньої ланок трофічних ланцюгів. Із часом, внаслідок змиву забруднених 137Cs донних відкладів із мілководних до глибоководних ділянок водосховищ, процесів мулонакопичення, що призводять до захоронення 137Cs у глибоких шарах донних відкладів, та зменшення середньорічних концентрацій радіонукліда у воді, на формування рівнів вмісту радіонукліда у вищих водяних рослинах та молюсках-фільтраторах збільшувався вплив надходження 137Cs у водосховища із водозбірної площі р. За умов хронічного надходження радіонуклідів у дніпровські водосховища через 17 років після аварії сформувалися порівняно близькі рівні вмісту 137Cs у вищих водяних рослин і молюсках-фільтраторах Київського та Кременчуцького водосховищ, проте виникла значна різниця між питомою активністю зазначеного радіонукліда у гідробіонтах вказаних груп трьох верхніх дніпровських водосховищ та у відповідних групах гідробіонтів водосховищ, розташованих нижче за течією Дніпра (рис.3). 4).Через 17 років після аварії на ЧАЕС відповідно до рівнів накопичення 137Cs рибами каскад дніпровських водосховищ можна було розподілити на дві ділянки - Київське і Канівське водосховища та водосховища, які розташовані нижче за течією Дніпра, при цьому питома активність 137Cs у рибах Кременчуцького, Запорізького та Каховського водосховищ не перевищувала характерних для доаварійного періоду величин.Через 17 років після аварії на ЧАЕС вміст 90Sr у вищих водяних рослин Київського водосховища перевищував доаварійні величини у 5 разів, у молюсках - у 14 разів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ