Історія виникнення та поширення писанкарства на Україні. Ознайомлення із розмаїттям орнаментики та кольорів у виготовленні писанок в різних регіонах України. Технічні та художні особливості оздоблювання яєць. Вивчення семантики народних символів.
Зміст Вступ Розділ І. Розвиток писанкарства на Україні в історичному ракурсі 1.1 Походження традиції писанкарства 1.2 Писемні та археологічні джерела розвитку писанкарства Розділ ІІ. Регіональні особливості Української писанки 2.1 Розмаїття орнаментики та кольорів у виготовленні писанок в різних регіонах України 2.2 Писанки Чернігівщини Розділ ІІІ. Технічні та художні особливості українських писанок 3.1 Техніка виготовлення писанок 3.2 Семантика народних символів, що використовуються у писанкарстві Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Далеко за межами України славиться її самобутнє декоративне мистецтво з його чи не найбагатшим і у світі народним розписом. Краса писанок - шедеврів народного мистецтва чарує людей вже, мабуть, не одне тисячоліття. Недостатньо вивчені і писанки Чернігівщини, Традиція виготовлення писанок - розписаних пташиних яєць сягає далеко в глибину століть. Звичай розписувати яйця поширився задовго до розповсюдження християнства і відомий у багатьох народів світу. Об’єктом даного дослідження є українська писанка та символіка її орнаменту. До проблеми походження феномену писанкарства та особливостей виготовлення писанок зверталися багато дослідників, зокрема Н. Сумцов, Воропай О., Бутник С., Біняшескький Е., Вовчок М., Маркович О., Семенов А., Скорик М. Врахування всього існуючого літературного доробку з даної проблематики дозволить якомога ширше розкрити тему даного дослідження. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді [9, C. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх словян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню [15, C. Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа. Одна з таких ллячок була знайдена під час розкопок у Києві. Із археологічних розкопок попередніх років відомі писанки із кераміки з села Улазовичі на Чернігівщині (нині Брянська область Росії), які входять до групи виробів з південних областей Русі. 145] Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьом поколінням милуватися ними. Такі писанки можна побачити у Державному музеї історії України. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною XIX - початком XX ст. Обрядова функція писанки повязана зі святкуванням перших днів Пасхи. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя (біля середньої школи № 1 по проспекту Миру в Чернігові) також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Для приготування таких писанок використовувались яйця качок, гусей та, за давнім звичаєм, диких голубів. Візерунки мали алегоричний зміст і відповідали іграм-молитвам на святі весни - гаївкам, веснянкам - та іншим звичаям і ритуалам. Написала вишневих пташечок, що цілуються кругом усього яйця та й підписала слова, таки настоящі слова, що пан Симейон, дяк таки, їх сконпоновав і списав на бумажці: Христос воскресе вельце!.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
