Аналіз політичних і тактичних особливостей воєнної кампанії гунського правителя Аттіли, проведеної ним на території Північної Італії. Події, що пов’язані зі зруйнуванням гунським військом Аквілеї та спустошенням низки північноіталійських міст і селищ.
При низкой оригинальности работы "Італійська кампанія Аттіли 452 р.: перебіг подій та наслідки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Комплексний аналіз наявних писемних джерел дозволяє стверджувати, що, за задумом керманича гунів, план Італійського походу 452 р. мав чітко окреслений вектор руху: гунське військо повинно було пройти класичним шляхом старих римських легіонів до Сирмія на Саві у Нижній Паннонії; далі передбачалось знищити чи не найпотужнішу в Італії фортецю - Аквілею, котра височіла над усім північним узбережжям Адріатики. Лише Пріск Панійський залишив прозорий натяк на події, повязані з Аквілеєю, із відповідним датуванням: «Облога Аквілеї була тривалою і запеклою, однак марною, оскільки хоробрі воїни римлян чинили опір йому [Аттілі] зсередини. Тим не менш, армія гунів з незясованих причин не перетнула Апенніни: чи то вони здійснили спробу, проте були відкинуті римлянами, чи то настільки глибоко виявились втягненими у боротьбу з Аецієм на рівнині, що Аттіла не зміг зберегти своє військо для атаки, - залишається невідомим. Єдиним джерелом інформації залишається фраза, зафіксована в Ідація: «Були спрямовані додаткові війська імператором Маркіаном і під командуванням Аеція вони [гуни] були вирізані; також вони були розбиті на своїх власних місцерозташуваннях, частково від чуми, що надійшла з неба, частково Маркіановою армією»42. Ось як ті події відображені у самому молебні: «Бог всемогутній віддав помешкання міста в руки наших ворогів Що було нашою власністю, було або пограбовано грабіжниками, або знищено, піддано вогню і мечу І давайте не будемо плакати про те, що впали будинки»44.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
