Проголошення Італії республікою. Перетворення блоку антифашистських партій в урядову коаліцію. Встановлення політичного панування християнських демократів. Проведення аграрної реформи. Період індустріального розвитку країни. Лівоцентризм в Італії.
Велику роль у звільненні країни відіграв рух Опору, де провідні позиції займали Комуністична і Соціалістична партії, які взаємодіяли між собою. Ці партії мали масовий характер: до кінця 1945 р. в ІКП нараховувалось 1700 тис. членів, в Італійській соціалістичній партії пролетарської єдності (ІСППЄ; до 1943 р. - ІСП) - 700 тис. Ліве крило блоку представляли ІКП, ІСППЄ, Партія дії (виникла на основі руху "Справедливість і свобода"); на правому фланзі були - Ліберальна партія (до приходу до влади фашистів була правлячою), партія "Демократія праці"; роль центру виконувала католицька Християнсько-демократична партія (ХДП). Це був період гострої політичної боротьби з усіх основних проблем, які постали після звільнення від фашизму, тому що у кожної партії було своє розуміння нових завдань і перспектив. На 2 червня 1946 р. був призначений референдум з питання про форму державного правління і вибори до Установчих зборів, які повинні були розробити нову конституцію країни.Уряд очолив Де Гаспері, до нього увійшли також представники Ліберальної і Республіканської партій. 1948 р. був характерний також масовими виступами робітників проти уряду. Свою репресивну політику ХДП спробувала підкріпити обмеженням демократичних свобод за допомогою деяких надзвичайних законів (про пресу, профспілки і т. ін.), проекти яких були внесені до парламенту у 1951-53 рр. Незважаючи на те, що реформа задовольнила потреби тих, хто потребував землі (їх всього в країні було близько 1 млн.) не в повній мірі, у поєднанні із законодавчими заходами, прийнятими ще у 1948 р., реформа сприяла суттєвій зміні структури земельної власності. Шельби (був міністром поліції в уряді Де Гаспері) за участі лібералів і соціал-демократів, який отримав назву центристського.Неоконсерватизм же був політикою в максимальній мірі "зістикованою" з процесами, які розгорнулися в італійському суспільстві в умовах НТР (перехід до принципово новій технології, глибокі зрушення в соціальній структурі, криза традиційних форм масової організації, переоцінка цінностей у громадській свідомості). Але в Італії не було якоїсь однієї партії, яка стала б специфічним виразником цієї програми (в США - республіканці, в Англії - консерватори). Це було зроблено у терміновому порядку, за допомогою урядового декрету, який лише потім був ухвалений парламентом і отримав силу закону. Цей факт відобразив їхнє прагнення враховувати у своїй політиці як нові реалії, що склалися у світі після краху світової соціалістичної системи, так і зміни в настроях мас усередині самої Італії: ідея соціалістичної перебудови країни втратила більшість послідовників. Вибори 1992 р. показали, що колишній електорат ІКП розколовся приблизно в тій же пропорції, що і сама партія: за ДПЛС було подано 16,1% голосів, за ПКО - 5,6%.
План
План
1. Проголошення Італії республікою
2. Встановлення політичного панування християнських демократів
3. Лівоцентризм в Італії у 60-х рр.
4. Політика "національної солідарності" в Італії
5. Особливості італійського неоконсерватизму
6. Зміни у співвідношенні політичних сил наприкінці 80-х - у 90-х рр.
7. Література
1. Проголошення Італії республікою
Список литературы
1. Арбатова Н.К. Внешняя политика Италии. Процесс формирования и осуществления.- М., 1984.
2. Васильков Н.П. Экономическая система современной Италии.- М., 1987.
3. Гайдук В.П. Христианская демократия в Италии (60-70-е годы).- М., 1985.
4. История Италии. В 3-х т. / Ред. кол.: С.Д. Сказкин и др.- М., 1971.- Т.3.
5. Кин Ц. Итальянский ребус.- М., 1991.
6. Комолова Н.П. Новейшая история Италии.- М., 1970.
7. Лисовский Ю.П. Италия: от фашизма к демократии. Трудные пути послевоенной перестройки.- М., 1990.
8. Любин В.П. Итальянская партийно-политическая система в 90-е годы // МЭИМО.- 1998.- №3.
9. Политические сдвиги в странах Запада (конец 70-х - 80-е годы) / Отв. ред. С.П. Перегудов.- М., 1989.
10. Холодковский К.Г. Италия: массы и политика. Эволюция социально-политического сознания трудящихся в 1945-1985 гг.- М., 1989.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
