Поняття, значення та види пред"явлення для впізнання; заходи для забезпечення правильності його виконання та оцінки. Тактика пред"явлення для впізнання окремих об"єктів до і під час судового слідства, особливості фіксації його ходу і результатів.
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Кафедра кримінального процесу та криміналістики Курсова робота на тему: «Тактика пред’явлення для впізнання живих осіб» Виконала: студентка групи ЮРД-52з Кіт Олена Юріївна Львів 2011 План Вступ 1. Поняття, значення та види предявлення для впізнання 2. Предявлення для впізнання у судовому слідстві 5. Фіксація ходу і результатів предявлення для впізнання Висновки Список використаних джерел Вступ Виконання завдань судочинства багато в чому залежить від вмілого проведення слідчих і судових дій. Розробці рекомендацій щодо тактики предявлення для впізнання присвячені праці вчених Н.Н. Гапановича, А.Я. Гінзбурга, В.І. Коміссарова, Ю.Г. Корухова, Г.І. Кочарова, А.Є. Крикунова, А.Ф. Маєвського, І.І. Когутича, З.Г. Самошиної, П.П. Цвєткова, Є.Ю. Самолаєвої та ін. Слід зазначити, що більшість праць, котрі зачіпають питання тактики проведення предявлення для впізнання, були написані до внесення змін 13 січня 2000 р. у ст.174 КПК України, що закріпили нові положення його проведення, а саме предявлення для впізнання поза візуальним спостереженням. Також необхідно враховувати стан науки і техніки, котрий дає можливість використання в практиці проведення слідчих дій сучасних науково-технічних засобів, зокрема, при фіксації предявлення для впізнання і проведенні деяких його видів. Тому обєктивні передумови для подальшого дослідження проблеми предявлення для впізнання будуть завжди існувати. Метою курсової роботи є висвітлити питання, повязані із тактикою предявлення для впізнання як на досудовому, так і в судовому слідстві, розкрити поняття, класифікацію цієї судово-слідчої дії, підготовку до її проведення, тактику предявлення для впізнання певних обєктів, зокрема, і у судовому слідстві, фіксацію ходу і результатів предявлення для впізнання. 1. Таким чином, впізнаючий здійснює ототожнення за ідеальним відображенням, результати якого фіксуються в протоколі впізнання. Статті 174-176 встановлюють порядок і умови предявлення для впізнання в рамках досудового слідства і містять не тільки відпрацьовані практикою правила його проведення, але і нові положення: з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. Стаття 309 регламентує проведення предявлення для впізнання в судовому засіданні [1]. П.П. Цветков запропонував визначення, що розглядає предявлення для впізнання як «процесуальну слідчу дію, що полягає в пред’явленні свідку чи іншій особі якого-небудь обєкта з метою його ідентифікації чи встановлення однакової родової приналежності (подібності) з обєктом, що був раніше предметом спостереження при тих чи інших обставинах». З.Г. Самотина дає наступне визначення: «предявлення для впізнання - це складна слідча дія - регламентований кримінально-процесуальним законом комплекс організаційних, пізнавальних і посвідчувальних дій слідчого (і співробітника органу дізнання), що ґрунтується на здатності людини впізнавати за ознаками матеріальні обєкти, спрямована на встановлення наявності чи відсутності їх тотожності». Предявлення для впізнання згідно ст.309 КПК може бути проведено і в суді, називати його тільки слідчою дією, як це роблять багато авторів, на сьогодні недостатньо. Оскільки ступінь точності показань впізнаю чого може бути різною, вважається недостатнім обмежуватися тільки висновком про впізнання чи невпізнання предявленого обєкта. Як зазначають А.Є. Крикунов, А.Ф. Маєвський неправильним є включення в число обєктів для впізнання і зліпків зі слідів ніг і різних предметів. Ю.М. Корухов вказує на дві умови, що роблять можливим впізнання за фотознімками.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
