Таїнство священства та проблема целібату католицького духовенства - Магистерская работа

План Вступ 2 Розділ 1. Встановлення Таїнства Священства та його аналіз. 19 1.6 Установлення священства Христом. 26 2.2 Період Святих Батьків. Целібат - «безшлюбність» духовенства: історія і сучасність. 49 4.1 Історія й богословське обґрунтування целібату католицького кліру. 62 Висновки 69 Список використаної літератури 75 Вступ «Священство це таїнство, у якому через рукоположення на вибраного сходить Святий Дух і поставляє його здійснювати таїнства й пасти стадо Христове» (Катехізис католицької церкви). Священство - таїнство, завдяки якому місія, довірена Христом апостолам, продовжує здійснюватися в Церкві до закінчення віків: воно, таким чином, є таїнство апостольського служіння. Апостольське служіння має три рівня: єпископський, пресвітерський и дияконський. Священство або хіротонія має за мету головним чином не освячення даної людини для її порятунку, а присвяту її для служіння Церкві, для служіння порятунку інших людей. Священику від Бога через сходження Святого Духа дається влада вязати і розвязувати, тобто така влада, якої не мав, не має і не буде мати ніхто із світських людей, навіть імператор, не кажучи про іновірців. Св. У понятті таїнства Священства зєднані три чинопослідування, кожне з яких є самостійним (чини висвячення в сан єпископа, священика, диякона). Згідно з правилами Католицької Церкви до складу духовенства входять дві категорії осіб: священнослужителі трьох ступенів священства 1 ступінь - диякони; 2 - священики (ієреї); 3 - єпископи та церковнослужителі, які не мають священного сану (іподиякони, дяки, регенти, паламарі і т. д.). (Катехізис, 1120, 1545, 1549) Роль священства в католицькій громаді помітно змінилася з часів П Ватиканського собору. [3, 41-42] В роки після собору, коли особливе значення надавалося розумінню церкви як святого народу Божого й було відновлено у своєму первозданному виді широке розуміння служіння, концепція сакраментальності священства була по більшій частині відкинута. У термінології, що була частиною традиції з перших століть християнства, єпископ або священик діє «в особі Христа» (inpersona Christi). «Ідіть, отже, і зробіть моїми учнями всі народи... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Лука в Діяннях Апостолів, св. Ап. З уваги на своє високе вибрання, священики - це «слуги Божі й завідувачі Тайн Божих» (І Кор. [42, 15-17] Ось, у чому криється велика гідність і відповідальність священиків: «Кожен бо архієрей, узятий зпоміж людей, настановляється для людей у справах Божих; Щоб приносив дари та жертви за гріхи, що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений... Він є Син, Що одержав від Батька усяку владу на небі й на землі (Мф. Навчання Ісуса це навчання не Його, а того, хто Його послав; Ісус свідчить про те, що бачив (Ін 7, 16; 3, 11). Як Син посланий Батьком, так само й Він із самого початку Свого служіння покликав до Себе того, кого Сам хотів, і поставив з них дванадцять апостолів, «щоб з Ним були, і щоб посилати їх на проповідь, і щоб вони мали владу зціляти від хвороб і виганяти бісів» (Мк 3, 13_5). Отже, основа служіння Церкви - це людина і воля Ісуса Христа, що підтверджує й Другий Ватиканський Собор: «Христос Господь, щоб пасти й завжди збільшувати Народ Божий, встановив у Церкві Свій різні служіння, спрямовані на благо всього Тіла. Насамперед, звернемося до того місця з Діянь святих Апостолів, у якому пресвітери апостольських і післяапостольских Церков призиваються, у руслі іудейської традиції, до виконання обовязків охоронців пастви: «Отже слухайте собі й всім стадом, у якому Дух Святий поставив вас охоронцями, пасти Церкву Господа й Бога, яку він придбав Собі Кров’ю Своєю». Ісус Христос уже доручив захищати й продовжувати Свою пастирську місію апостолові Петру (Ін 21, 15-9), багаторазово й невідступно призиваючи його до служіння. Папа, будучи спадкоємцем св. [10, 79-81] В III столітті, поряд з богоустановленними дияконатом, пресвітерством і єпископством, на Заході зявилися пять інших рівнів, відповідно встановленню церкви: іподиякон, аколіт, екзорцист, читець, воротар.