Висвітлення революційних подій часів виходу журналу. Динаміка розвитку і змін у поглядах редакційного колективу в аспекті концепцій суспільного розвитку та існування церкви в державі. Розгляд часопису як надбання української історії журналістики.
При низкой оригинальности работы "Тіні забутих часописів: революція й особистість (за матеріалами журналу "Христианская мысль", 1916-1917 роки)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТІНІ ЗАБУТИХ ЧАСОПИСІВ: РЕВОЛЮЦІЯ Й ОСОБИСТІСТЬ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЖУРНАЛУ «ХРИСТИАНСКАЯ МЫСЛЬ», 1916-1917)Радянську «наукову спадщину», що була опублікована в часи СРСР, ми не будемо брати до уваги, оскільки переважну більшість праць того періоду вважаємо ідеологічно заангажованою й такою, що характеризується неповнотою та однобічністю висвітлення. Метою цього дослідження є розкриття особливостей трактування і відображення подій 1916-1917 рр. у періодиці для інтелігенції, а також уведення в науковий обіг журналу «Христианская мысль» і праць публіцистів, які формували контент згаданого часопису. У статті використано низку загальнонаукових методів, що сприяли кристалізації основних ідей, закладених у змісті аналізованого часопису періоду 1916-1917 рр. Описовий метод був застосований при загальному огляді історичної ситуації і визначення тематики та проблематики журналу, Методом аналізу досліджувався контент «Христианской мысли»; потреба у періодизації журналу була реалізована методом класифікації; за допомогою методу синтезу були сформульовані висновки. результати й обговорення. Редактором цього часопису був Василь Ілліч Екземплярський, голова Товариства, а авторами - викладачі Київської духовної академії та семінарії, професори університету Святого Володимира, деякі відомі на той час публіцисти, а саме, В. Обєднувала цих представників церковної інтелігенції ідея про те, що вдосконалити особистість і соціум, а отже, поліпшити соціальний устрій в країні можливо лише у межах християнського вчення. незважаючи на відносно недовгий термін існування журналу, можна виокремити два етапи в розвитку редакційної концепції: 1) філософсько-етичний; 2) суспільно-політичний, що, в свою чергу, теж поділяється на дві частини - позитивне сприйняття революційних змін у суспільстві та критичне ставлення до засобів, якими вони проводились, а потім і до наслідків революції.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
