Тілесний міметизм у текстових стратегіях постмодерністської літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукРоботу виконано на кафедрі російської філології Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Науковий консультант - доктор філологічних наук, професор ГУСЄВ Віктор Андрійович, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, професор кафедри зарубіжної літератури. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук ЗВАРИЧ Ігор Михайлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри психології; доктор філологічних наук, професор ГОЛОБОРОДЬКО Ярослав Юрійович, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. доктор філологічних наук, професор МАРКО Василь Петрович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, професор кафедри української літератури.Старі методи та схеми виявляються недостатньо ефективними через те, що література репрезентує себе у творчості сучасних письменників у такий спосіб, який унеможливлює ефективне використання лише традиційних дослідницьких парадигм. Своєю чергою, актуальна ситуація в літературі визначається як різноманітністю творчих пошуків, так і відчутною домінацією постмодерністських естетичних настанов. Хоча останнім часом дослідження сучасної, або, іншими словами, актуальної, літератури набуває особливого сенсу, сама література ставить набагато більше запитань, ніж ми отримуємо на них відповідей. Особливої значущості ця проблема набуває у межах вітчизняного літературознавства та й у цілому в контексті вивчення літератури, починаючи із загальноосвітньої школи, в навчальні програми якої твори постмодерністської літератури введено ще з 2001/2002 навчального року. Утім, окреслений підхід потребує відповідної методологічної основи, яку ми вбачаємо у філософсько-естетичному обґрунтуванні дискурсу тілесності, оскільки, по-перше, знаки тілесності, присутні у художніх творах і адекватно не осмислені, залишаються непрочитаним елементом художнього дискурсу, а по-друге, „філологія переживає глибоку тугу за сенсом” (М.„Принципи інтеграції понять тілесності та мімезису” уточнюється зміст такого поняття, як „тілесність”, характер його звязку з поняттям „мімезис”, а також зверифіковано зміст останнього як механізму, завдяки якому здійснюється репрезентація тілесності у художньому дискурсі. З одного боку, концептуально-філософський підхід, а з другого боку, поєднання нібито непоєднуваного, тобто тілесності як єдиної автентичної і незаперечної реальності та мімезису як механізму, за посередництвом якого постає художній, у даному випадку постмодерністський, дискурс, - дозволяє застосувати для обґрунтування такого поняття, як „тілесний міметизм”, елементи так званого непарадигмального методу (А. Один зі шляхів такої концептуалізації пролягає через поняття „тілесність”, яке у виразний спосіб корелює з поняттям „мімезис”, тому що останнє характеризується здатністю повязувати матеріальний та ідеальний світи, а також дозволяє утворити нове поняття - „тілесний міметизм”. Результати сучасних філософських досліджень, які обґрунтовують своєрідність кореляції між філософією та літературою, дозволяють довести можливість розгляду та концептуалізації і понять „тілесність” та „мімезис”, і поняття „тілесний міметизм” як таких, що можуть бути застосовані для ефективного аналізу текстових стратегій, зокрема, сучасного постмодерністського словянського художнього дискурсу. Разом з тим окреслене розуміння змісту функціонування даних тілесних корелятів та їхнього впливу на текстові стратегії, з одного боку, стає можливим завдяки підходу, який спирається на поняття „тілесний міметизм”, а з іншого - утверджує на онтологічному рівні це поняття як цілком науково вірогідне та теоретично необхідне для адекватного аналізу текстових стратегій у творах сучасної постмодерністської літератури.Поєднання різнорідних понять в одне поняття, що претендує на теоретико-літературний статус, зумовлює необхідність, по-перше, розглянути його застосування на прикладі аналізу конкретних художніх творів, які було обрано за обєкт нашого дослідження і які належать до словянського ареалу сучасної постмодерністської літератури, по-друге, дослідити це поняття через призму диференційованого аналізу таких тілесних корелятів, як серце, память, сон, голос, погляд, монструозність, чоловічість і жіночість, дотик та органічні кореляти, по-третє, запропонувати відповідну концептуалізацію цього поняття через його аналіз у філософському контексті взагалі і в онтологічному, антропологічному, феноменологічному та епістемологічному аспектах зокрема.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ