Системний філософсько-культурологічний аналіз феномена свободи як якісної характеристики культури та буття людини, виокремлення її типів, форм, змісту, осягнення сутнісних взаємозв’язків. Особливості вияву в культурі в контексті історичного розвитку.
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтвРобота виконана в Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України Науковий керівник: кандидат філософських наук, професор Чернець Василь Гнатович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, ректор Захист відбудеться 10.12.2009 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради 26.850.01 у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (вул.Соціальні, політичні, екологічні реалії сьогодення загострили споконвічні проблеми співвідношення свободи і відповідальності, свободи і напередвизначеності, особистої свободи і вимог соціуму, свободи наукового пошуку і сталого розвитку глобальної цивілізації. Необхідність їхнього дослідження зумовлена запитами епохи і потребує компаративного аналізу особливостей розкриття змісту поняття «свобода» в історичному просторі світової культури з метою виявлення властивих різним епохам і культурам онтологічних, гносеологічних, екзистенціальних підстав розуміння цього складного феномена. Розуміння поняття «свобода» ускладнюється ще й тим, що незважаючи на історичний характер його розвитку, воно має загальнолюдський зміст, оскільки акумулює набуті людством досягнення впродовж історичного розвитку, які накопичуються і транслюються від покоління до покоління. Тісний звязок ідей свободи з усіма аспектами людського життя - соціальними і осо-бистими - актуалізує її дослідження як універсалії сучасної культури в контексті загальних уявлень про основні компоненти й аспекти людської життєдіяльності, соціальні відносини, цінності людського світу. Тому філософсько-культурологічний підхід до розуміння феномена свободи як універсалії у сфері культури сприяє перегляду змісту багатьох традиційних категорій, пошуку цілісних підходів до аналізу сучасного етапу культуротворення, всебічної репрезентації ролі свободи в організації людського досвіду, виробленню методологічних засад сучасного дослідження свободи у контексті нової світоглядної та соціокультурної парадигми.У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної теми, визначається ступінь її наукової розробки, формулюється мета та основні завдання дослідження, характеризуються його обєкт і предмет, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення дисертації, окреслюються теоретико-методологічні засади в їхньому взаємозвязку з поставленими науковими завданнями.У першому підрозділі «Сутність феномена «свобода» у філософсько-культурологічній традиції» проаналізовано теоретико-аналітичні підстави виникнення феномена свободи та простежено його історичні трансформації. У підрозділі проводиться думка про те, що інтерпретаційний простір феномена свободи доволі широкий: від суто теоретичних рефлексій до онтологічних, гносеологічних, соціальних, антропологічних та інших побудов, які, безперечно, скеровують до автономної площини дослідження, на яку сьогодні і претендує філософія свободи. У дослідженні проводиться думка про те, що первісне усвідомлення свободи формується в межах класичної раціональності, яка задає його розумово-розсудкові параметри, а позаяк «свобода зявляється тоді, коли зявляється людина» (І. Першим проблему взаємодії свободи та необхідності, необхідності та випадковості в античній філософії поставив Епікур. Лях) зі світом і самим собою Сартр називає свободою, а людину приреченою бути вільною.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
