Тривала історія досліджень, присвячених свободі і поневоленню, праву як свободи; безліч підходів до розв’язання цієї проблеми. Суть природного призначення свободи. Визначення свободи, дане Б. Спінозою та пізніше розвинене Г. Гегелем і Ф. Енгельсом.
Свобода як цінність.Тривала історія досліджень, присвячених свободі і поневоленню, праву як свободи, знає безліч підходів до розвязання цієї проблеми. Жодна людина, не маючи чіткої ідеї про свою свободу, не має і чіткої ідеї про свободу інших і звязку між цими свободами. По-третє, варто виділити: два типи свободи «свободу від» (негативну свободу) і «свободу для» (позитивну свободу)» Перша з них виступає у світі, у якому індивід має визначену зону вибору ідей і дій без можливості наткнутися на обмеження і репресії. В античній філософії (Сократ, Платон) мова йде насамперед про свободу і долю, потім про свободу від політичного деспотизму (Аристотель, Епікур) і свободі як драмі людського існування (епикурійці, стоїки, неоплатонізм). Античне право продемонструвало обмежену, але конкретну і реальну свідомість свободи; тоді як сучасне право, визначаючи свободу як універсальну цінність, безпосередньо включає в це визначення обмеження свободи.Завершуючи розгляд даного питання необхідно зробити наступні висновки: По-перше, для людей, вихованих у лоні Європейської культури, свобода являє собою первісне єдине право, сутність свідомості, самодостатню цінність, що не вимагає обґрунтувань. По-друге, зміст і цінність свободи залежать від структури свідомості особистості, сформованої завдяки актам саморозвитку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
