Аналіз принципу свободи договору в земельному праві. Розподіл обмежень свободи вираження поглядів на три групи та їх показники: обмеження на відчуження земель державними та місцевими органами влади, мораторій на відчуження сільськогосподарських угідь.
При низкой оригинальности работы "Свобода волевиявлення контрагентів на вступ у договірні відносини у земельному праві", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Київський національний університет імені Тараса Шевченка6 ЦКУ, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, урегулювати в передбаченому законом договорі свої відносини, не врегульовані ним, а також відступити від положень закону і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Її можна ще розглядати як свободу укладання договору у вузькому сенсі, оскільки саме цей прояв свободи договору визначає чи здатен контрагент свою внутрішню волю на вступ у договірні відносини втілити у волевиявлення, а саме, в укладання договору. Носіком у тому, що в контексті земельно-правових відносин свобода волевиявлення осіб на вступ у договірні відносини є нічим іншим, як свободою набуття і реалізації права власності на землю, що являє собою законодавчо закріплену міру поведінки відповідних субєктів, яка передбачає вчинення певних дій чи утримання від них, спрямованих на виникнення права власності на землю. 14 КУ, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, та правовий режим землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, можна дійти висновку, що межі волевиявлення особи щодо реалізації права власності на землю безпосередньо залежать від наявності чи відсутності прямих вказівок закону, яку визначають свободу власника вирішувати юридичну долю земельної ділянки. 417 ЦКУ передбачає можливість примусового відчуження земельної ділянки на користь власника будівлі (споруди) після закінчення строку суперфіцію, якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, памятки історії та культури тощо) або є недоцільним у звязку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки У цих випадках суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди).З метою вилучення «недіючих» норм із ЗКУ пропонуємо виключити ст.32 ЗКУ, оскільки на сьогоднішній день законодавством не передбачене існування «несільськогосподарських підприємств», а всі юридичні особи володіють загальною правосубєктністю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
