Свобода слова, преси, журналістської діяльності в Білорусі - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 108
Загальна ситуація зі свободою слова в Білорусі. Друковані ЗМІ. Електронні ЗМІ: телебачення, FM-радіомовлення, Інтернет. Законодавство Білорусі щодо свободи слова та діяльності ЗМІ. Гучні випадки порушення прав журналістів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Протягом останніх років ситуація зі свободоб ЗМІ в Білорусі вцілому погіршилась. Зменшилась кількість незалежних засобів масової інформації і в той же час збільнилась кількість адміністративних попереджень і рішень про призупинення діяльності ЗМІ.Найбільш тиражованим виданням є газета «Советская Белоруссия», яку виписують майже 312 тисяч людей. Порівняно з 2004 роком зросла підписка на літературно-художні видання: журнал «Полымя» виписує вже не одна а три тисячі людей, а «Неман» - 3,1 тисячі.Державним друкованим ЗМІ надають великі державні субсидії в формі різноманітних пільг і прямої фінансової підтримки. Міністр інформації Русакевич не заперечив, що в 2004 р. його відомство здійснювало підтримку 32 газет. Задля збереження статусу найпопулярніших газет, регулярно застосовується примусова підписка - державні органи, організації, такі як Академія наук, вищі навчальні заклади, школи, підприємства і торгові організації мають наказ місцевої влади про проведення колективної та індивідуальної підписки на державні видання.Ці видання фінансуються коштами платників податків і ні в чому не залежать від держави. Ситуація повною мірою кризова: в країні видається лише одна незалежна щоденна газета «Народна воля», тираж якої менший ніж 30 000 екземплярів. Загальний тижневий тираж усіх незалежних видань складає лише незначну частку щоденного тиражу газети «Советская Белоруссия». Так, цілу низку газет було виключено з підписного каталогу - така доля спіткала найпершу незалежну газету Білорусі «Нашу Ніву», вже згадану «Народну волю», «Салідарнасьць» і низку інших газет. Газеті «Белорусская деловая газета» було відмовлено в розповсюдженні після тримісячного призупинення діяльності Міністерством.Тривалий час в історії зберігалася негативна оцінка "Нашої Ніви" і лише в останні роки склались сприятливі умови для об*єктивної оцінки місця і ролі цієї газети. Майже ніде не можна знайти повних, систематизованих відомостей про те, як же ця газета була організована, чи легко їй давалось дістатись до читача, найчастіше селянина, які перешкоди і труднощі змушена була подолати редакція. Так, у номері від 10 листопада 1906 року повідомляється, що газета слугуватиме «всьому білоруському покривдженому народу» незалежно від класової належності. Газета «Наша ніва» була фактичним органом політичної партії Білоруська Соціалістична Гомада(БСГ)створеної 1902 року в білоруському осередку студентів у Петербургу. Стаття, підписана «Марцін», під назвою «Дума і народ» і кінець статті під назвою «Земельня справа у Новій Зеландії», а також передова стаття в №9, під назвою «Робота думи» нагадують підпільні прокламації, як на підбір, здатні схвилювати простого, малоінтелігентного читача білоруської газети і навіяти йому неповагу до суду, поліції, земської управи, поміщика, до війська і законів держави.В ролі пріоритетних напрямів у сфері електронних ЗМІ, Міністерство інформації визначило: збільшення телерадіомовними каналами кількості програм власного виробництва, скорочення ретрансляції телерадіопрограм, розвиток супутникового телебачення, цифрового телерадіомовлення. При Міністерстві інформації Білорусі функціонує Республіканська комісія з телебачення і радіомовлення (РКТР). РКТР прийнято 26 рішень про надання права наземного ефірного мовлення, в 19 випадках щодо трансляції теле-, в 28 - радіопрограм.Є два національних канали( БТ 1 - перший національний телеканал, ОНТ), ще два телеканали з широким охопленням аудиторії( телеканали «Лад» і СТВ) і новий супутниковий телеканал( Беларусь-ТВ), які перебувають у цілком державній власності або контролюються державою. Регулярна трансляція білоруського супутникового телеканалу «Бєларусь-ТВ» Бєлтелерадіокомпанії, почалася з 1 лютого 2005 року, з метою інтеграції Білорусі в міжнародний інформаційний простір.Всі вони мають відповідні ліцензії Міністерства зв*язку і інформатизації (Брестська область - 22, Вітебська - 15, Гомельська - 11, Гродненська - 26, Мінська - 20, Могильовська - 16, Мінськ - 11). Міністерством інформації Білорусі затверджений соціальний пакет програм, в який разом з вітчизняними телеканалами («Перший національний телеканал», телеканали «Лад», «Загальнонаціональне телебачення», «Столичне телебачення») йдуть телеканали «НТВ» і «Росія» (Російська Федерація).Розширюють своє мовлення і регіональні телерадіокомпанії, творчі концепції яких передбачають збільшення кількості продукції власного виробництва - як регіональних інформаційних, публіцистичних програм, так і продуктів культурно-пізнавальної, спортивної, розважальної тематики. Сьогодні власне мовлення регіональних телеканалів складає від 25 до 45% від загального обсягу ефіру. В Білорусі відсутнє радіо-і телеканали, які відповідали б трьом критеріям незалежності, тобто мали б організаційну, фінансову і редакційну автономність. Хоча в Білорусі доступні російські телеканали НТВ і РТР, однак вони не висвітлюють достатньою мірою політичні події Білорусі і вцілому аудиторія російських телеканалів постійно зменшується.Перший національний раді

План
План

1. Загальна ситуація зі свободою слова в Білорусі

2. Друковані ЗМІ

2.1 Державні друковані ЗМІ

2.2 Незалежні друковані ЗМІ

2.2.1 Історія газети Наша Ніва

3. Електронні ЗМІ

3.1 Телебачення

3.2 Кабельне телебачення

3.3 Регіональне телерадіомовлення.

3.4 FM-радіомовлення

3.5 Інтернет

4. Законодавство Білорусі щодо свободи слова та діяльності ЗМІ

4.1 Положення про наклеп, образу і ув*язнення

5. Гучні справи

5.1 Журналіст в тюрмі

5.1.1 Валерій Щучкін

5.1.2 Мікола Маркевич та Павєл Можейко

5.1.3 Павло Шеремет

5.1.4 Михайло Мариніч

5.2 Нас убивають

5.2.1 Вероніка Черкесова

5.2.2 Дмитро Завадський

1. Загальна ситуація зі свободою слова в Білорусі

Список литературы
1. www.txt.knihi.com/nn/ Електронна версія газети «Наша Ніва»;

2. www.svaboda.org/ Радіо Свобода, стрічка новин;

3. www.zubr-belarus.com/ Білоруський рух спротиву ЗУБР;

4. Національний правовий портал Білорусі;

5. Огляд преси минулого століття;

6. Електронна версія видання «Белорусская деловая газета»;

7. Електронна версія газети «Советская Белорусиия. Бєларусь сегодня»

8. Електронна версія виднная «Белгазета»

9. Історія Білорусі

10. www.kozylin.com Сайт кандидата в президенти Козуліна

11. Електронна версія газети «Комсомольская правда. Беларусь»

12. Електронна версія газети «РЭСПУБЛІКА»

13. Звіт моніторингу порушення прав людини в Білорусі/ 2004 р.

14. Інтернет-видання «Хартыя’97», стрічка новин/ гучні справи/ 2006.

15. Сайт Міністерства Інформації Білорусі

31 серпня 2005; Представники білорусі про свободу слова в Україні www.br23.net/be

Пасьля прагляду ток-шоу на украінскім 5-м канале адчуваю страшную зайздрасьць, добрую “белую” зайздрасьць і радасьць за украінцау. Відавочна, яны зрабілі вялізны крок наперад па распадзе СССР што да украінізацыі й мацаваньня сваей дзяржаунасьці.

У студыю прыходзіць міністар абароны Украіны, размауляе па-украінску, расказвае пра украінскія інтарэсы і абарону ад расейцау, не баіцца у жывым эфіры прымаць і адказваць на пытаньні ад слухачоу, прычым любыя. Вось нехта датэлефанавауся, па-расейску кажа пра тое, што Расея з Украінай “вечныя браты”, а цяперашнія украінскія улады, мауляу, перапоуненыя духам “агрэсіі да Расеі”. Міністар спакойна выслухвае, адказвае…

Такі узровень свабоды прэсы, адкрытасьці, дэмакратычнасьці, самасьвядомасьці, самаідэнтыфікацыі, самапавагі, упэуненасьці у сабе, разуменьня сваіх інтарэсау беларусам можа толькі сьніцца.

Калі стартавыя умовы у беларусау і украінцау у 1990 годзе былі выглядалі амаль аднолькавымі (магчыма - так, а магчыма - не), то сеньня украінцы далека наперадзе.

Я, прауда, не магу быць упэуненым на усе 100%, што гэтае мае уражаньне адпавядае рэчаіснасьці. Пятнаццаць хвілінак на “Пятым канале” ня могуць даць сапрауднага разуменьня сытуацыі у агромністай 50-мільеннай краіне. Дый, зрэшты, гэта адно толькі зрэз і вугал погляду, які паказвае сьвету “Пяты канал”. Аб’ектыуная рэальнасьць сучаснай Украіны можа быць зусім іншай.

ЗЫ. Дарэчы, пару дзен таму на “Пятым канале” зьявіуся рэпартаж пра стваральнікау http://mult.3dway.org/ (ня ведаю, ці толькі на сайце, або яны паказалі нешта у эфіры?): За такі жарти над “бацькам Лукашенкам” його громадянам загрожує 4 роки увязнення. Ці мультики білоруська влада розцінила як образу честі Президента. Як наслідок - автор перебуває під підпискою про невиїзд. А помешкання двох працівників інтернет-сайту, на якому розміщено ролики, обшукали і вилучили речові докази. В адміністратора сайту Андрія Обозова забрали одинадцять компютерів, які він ремонтував. Тепер він не знає, що пояснювати власникам і як узагалі складеться його подальше життя.

29 серпня 2005; Реакція міжнародної спільноти Латвійський посол в Білорусі занепокоєна тим, як білоруські ЗМІ висвітлюють ситуацію в Латвії. www.belapan.com

Посол Латвии в Беларуси Майра Мора озабочена тем, как белорусские средства массовой информации, особенно телевидение, отражают ситуацию в Латвии. Об этом М.Мора заявила 26 августа во время визита в Гомель. Отвечая на вопросы гомельских журналистов о внутренней ситуации в Латвии, М.Мора подчеркнула, что несмотря не некоторые трудности экономика республики стремительно развивается, ВВП увеличивается ежегодно на 8 процентов. Однако дипломат выразила озабоченность тем, как информацию о ее стране преподносят белорусские СМИ, особенно телевидение. "Я очень раздосадована тем, какую картинку видит белорусский зритель, - заявила М.Мора. - Она совершенно необъективна и не отражает действительную ситуацию в республике. Но это на совести тех людей, кто распространяет данную информацию. Я приглашаю всех белорусов и журналистов посетить Латвию и своими глазами посмотреть, как живут латыши. Люди, которые уже побывали у нас, не могут не замечать тех объективных процессов, которые происходят и в экономике, и в социальной сфере. В частности, и председатель Гомельского облисполком Александр Якобсон, который во время нашей встречи сообщил, что довольно часто бывает в Латвии, отметил, что у насесть существенные перемены к лучшему". Напомним, 26 августа посол Латвийской Республики в Республике Беларусь М.Мора с ознакомительным визитом посетила Гомельскую область. Она встретилась с руководством Гомельского облисполкома, посетила СЭЗ "Гомель-Ратон", ОАО "Гомельдрев" и осмотрела достопримечательности областного центра

Приклади карикатур, які періодично друкують в незалежних газетах і спричинюють адміністративні попередження, призупинення діяльності видань.

«Так виглядає свобода слова в Білорусі»

«Зовнішня політика Республіки Білорусь»

Газета «Наша ніва», №53 2004 р.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?