Свобода надання послуг в Європейському союзі - Курсовая работа

Національний університет «Одеська юридична академія» Кафедра європейського союзу та порівняльного правознавстваЄвропейський Союз (ЄС) є унікальним міжнародним утворенням, яке становить яскравий приклад успішного політичного та правового співробітництва та економічної інтеграції. Лісабон (Португалія) главами держав-членів ЄС було підписано Договір про Реформи, так званий Лісабонський Договір, який значно підвищує демократичність та ефективність функціонування інститутів ЄС. ЄС - один з найбільших зовнішньоекономічних партнерів України, правову основу відносин з яким складає Угода про партнерство та співробітництво, а незабаром буде укладено нову посилену угоду між ЄС та Україною, яка буде передбачати створення зони вільної торгівлі та асоціації між ЄС та Україною, посилення політичного та економічного співробітництва, а також здійснення заходів щодо зближення законодавства України та ЄС. Глибокі економічні, політичні та правові реформи, що здійснюються в Україні у звязку з необхідністю формування демократичної правової держави, потребують посилення ролі наукових досліджень. Прагнення створити вільний від барєрів внутрішній ринок є результатом економічної філософії, що лежить в основі договорів, відповідно до яких були засновані Європейські Співтовариства.євросоюз послуга транскордонний правоГоловною метою створення Європейського Співтовариства було встановлення Спільного ринку держав-членів ЄС. ЄСП визначив мету Співтовариства таким чином за договором, створюючи спільний ринок та поступово зближуючи економічну політику держав-членів, прагне обєднати національні ринки в єдиний ринок, який мав би усі характеристики внутрішнього ринку. Спільний Ринок Співтовариства включає такі елементи: а) Внутрішній ринок, що характеризується скасуванням між державами-членами ЄС будь-яких перешкод вільному руху товарів, пересуванню осіб, послуг та капіталу; 14), яка проголошує, що Співтовариство вживатиме заходів з метою поступового формування Внутрішнього ринку в строк до 31 грудня 1992 р. У Договорі про Співтовариство далі зазначається, що Внутрішній ринок становитиме простір без внутрішніх кордонів, у якому буде гарантований вільний рух товарів, послуг та капіталу, пересування осіб відповідно до положень Договору про Співтовариство [27, 77]. Принцип взаємного визнання означає, що товари, законно випущені на ринок однією державою-членом, можуть і повинні вільно продаватися в інших державах-членах, оскільки вони вже пройшли через контроль держави-члена ЄС, де їх уперше було випущено на ринок.Питання захисту прав споживачів у сфері фінансових послуг регулюються Директивою 2002/65 від 23 вересня 2002 р. про дистанційний маркетинг фінансових послуг споживачам [1]. Сфера застосування Директиви 2002/65 охоплює усі договори (контракти) про фінансові послуги (наприклад, будь-які послуги, шо надаються банком, страховиком, послуги кредитного, інвестиційного характеру). На постачальника покладається обовязок надавати споживачеві у розумний строк до укладення контракту докладну інформацію: про постачальника; про послугу або продукт (опис головних характеристик послуги, загальна сума, з урахуванням усіх податків та повязаних з ними платежів, зазначення ризиків послуги або продукту, інформація про можливі додаткові витрати та строки їх оплати); про контракт (строки, можливість дострокового припинення контракту, право, яке буде застосовано до контракту, арбітражне застереження); про механізм відшкодування шкоди. У будь-якому разі за споживачем визнається право відмовитися від зобовязань без пояснення причин за контрактом упродовж 14 днів з моменту його укладення (30 днів у контрактах про страхування життя та операціях з пенсією). Організатор туру визначається як особа, що регулярно влаштовує комплексні тури та здійснює інші туристичні послуги, продає або пропонує їх безпосередньо або через продавця; продавець - як особа, яка пропонує та продає комплексні подорожі тощо, що були попередньо сформовані організатором.Під "послугами" розуміються послуги, що звичайно надаються за винагороду, якщо вони не регулюються положеннями щодо вільного руху товарів, капіталів та пересування осіб. Крім того, в окремих справах ЄСП вирішив, що надання телевізійного сигналу, продаж лотерей, надання кредитів на придбання житла, діяльність агенцій з працевлаштування є "послугами" згідно з правом Співтовариства. Особа, що надає послуги, може тимчасово здійснювати свою діяльність в іншій державі-члені на тих самих умовах, які встановлені в її власній державі, якщо це не порушує положень Договору, що стосуються права на свободу ділового заснування. Проте у справі Gravier ЄСП дещо звузив цю норму, затвердивши, що студенти не можуть користуватися свободою отримання послуг згідно зі ст.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження свободи надання послуг у Європейському союзі

1.1 Спільний ринок як мета Співтовариства

1.2 Регулювання якості послуг у Співтоваристві

Розділ 2. Аналіз особливостей регулювання свободи надання послуг в Європейському Союзі

2.1 Поняття послуги

2.2 Транскордонний характер послуг у праві Співтовариства

2.3 Свобода отримання послуг у Співтоваристві та визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги

2.4 Сфера свободи пересування послуг

2.5 Обмеження вільного надання послуг

2.6 Деякі практичні аспекти свободи надання послуг за правом Співтовариства (на прикладі сфери інвестиційних послуг)

Висновок

Список використаної літератури