Свобода і відповідальність - Курсовая работа

Вибір особистої поведінки, власного шляху є результатом вільного волевиявлення людини, тому особа не може існувати без певної самостійності, тобто свободи. Нині існує значна кількість визначень свободи, що говорить про її багатовимірність та неоднозначність. Також можна говорити про зовнішню і внутрішню свободу, про свободу, яка виходить не з примусу, а згідно зі своїми бажаннями, метою, прагненням самостійно здійснювати свій вибір. У будь-якому випадку до свободи слід віднести те, як людина живе та як досягає свого ступеня свободи. Соціальна відповідальність - це дотримання субєктами суспільних відносин, вимог соціальних норм, а у випадках безвідповідальної поведінки, що не відповідає вимогам норм чи порушує суспільний порядок, вони зобовязані нести додатковий обовязок особистого чи майнового характеру; це обовязок особи оцінити власні наміри та здійснювати вибір поведінки відповідно до норм, що відображають інтереси суспільного розвитку, а у випадку порушення їх - обовязок звітувати перед суспільством і нести покарання [15, с.112-113].Античні греки й римляни сприймали свободу як свою природну властивість - певну даність, котру вони мають захищати, коли їй загрожує небезпека, в свою чергу в давній Іудеї поняття свободи трансформувалося в ідеал визволення. Ідея свободи в християнстві набула нових рис, коли перед людиною відкривається простір вільного вибору. За часів Просвітництва поняття свободи запозичене з лібералізму і філософії природного права визнавало панування всемогутньої природної причинності та закономірності, а вже німецька класична філософія розглядає свободу як постулат морально-творчої відповідальності сутності та її розвитку. Марксизм визначає свободу як усвідомлену необхідність, при якій людина міркує і вчиняє дії залежно від власних спонукань та певного середовища, де основну роль відіграють економічні відносини і класова боротьба [3, с.54-55].У метафізичному розумінні свобода стосується людського буття загалом і лише згодом конкретизується та виявляється у різного роду співвідношеннях. Постметафізичний дискурс про свободу окреслює етико-онтологічне відношення субєктів до свого буття. Кєркегора, який розуміє свободу як передумову і чинник духовного самоздійснення індивіда. Коли воля, знання або почуття "губляться у нескінченному", "Я" індивіда перестає "бути собою", стверджує філософ. Деякі мислителі визнавали свободу усвідомленою необхідністю особи, яка могла лише усвідомити необхідність і діяти у її межах.Відповідальність - це соціально-філософське поняття, що відбиває обєктивно-історичний характер взаємин між особистістю і суспільством, особистістю і соціальною групою, які сформувалися в ході задоволення взаємних вимог. Сучасна німецька комунікативна філософія (Апель, Габермас) випрацьовує дискурсивно-консенсуальну концепцію відповідальності, в якій поєднуються деонтологічні й телеологічні аспекти етики, а в Україні, зокрема, ця тема ґрунтовно досліджується А. Єрмоленко. Етика відповідальності повязує відповідальність не лише з дотриманням певних приписів, а й вимагає зважати на передбачувані наслідки діяльності. В контексті глобальних викликів сучасності зростає роль особистої (персональної) відповідальності, яка включає в себе чинник усвідомлення індивідом відповідальності перед собою, колективом, суспільством, людством, Богом. З точки зору філософії - відповідальність відображає особливе соціальне та морально-правове ставлення особи до суспільства, що характеризується виконанням свого морального обовязку та правових норм.За субєктом відповідальності найчастіше розрізняють відповідальність: персональну; групову; класову. Відповідно до форм суспільної свідомості розглядають відповідальність: моральну; правову; політичну; релігійну; екологічну; економічну. Так, можна виділити два основних види відповідальності: штрафна (каральна) - метою є кара за правопорушення, і поновлююча - компенсація за шкоду, завдану за правопорушення (майнова, моральна). Залежно від виду правопорушення і способу покладення відповідальності розрізняються: Кримінальна відповідальність - покладається за злочин і лише судом у вигляді кримінального покарання.Відповідальність особистості має дві сторони: зовнішню - як можливість застосувати до особистості певні громадські санкції: особистість відповідальна перед суспільством, державою, іншими людьми при дотриманні покладених на особистість обовязків, вона несе моральну і правову відповідальність; Але поняття "відповідальність" повязане не лише із зовнішніми формами впливу на людину, відповідальність виступає найважливішим внутрішнім регулятором його діяльності. Як показують дослідження, більшість людей схильні приймати на себе відповідальність за свої дії. Так, людина в натовпі здатний на такі дії - образливі вигуки, опір представникам правопорядку, різні прояви жорстокості й агресії, які він ніколи б не вчинив в іншій обстановці. Слід зазначити, що відповідальність як соціальний і особистісний чинник виникає тільки тоді, коли

Зміст

Вступ

Розділ 1. Свобода як філософська категорія

1.1 Поняття та зміст свободи

1.2 Сутність свободи як філософсько-правової категорії

Розділ 2. Загальні засади відповідальності

2.1 Поняття відповідальності

2.2 Види відповідальності

Розділ 3. Співвідношення свободи і відповідальності

3.1 Взаємозвязок свободи і відповідальності як проблема філософії права

3.2 Значення взаємозвязку свободи та відповідальності

Висновки

Список використаної літератури