Визначення парадигмальних відношень між основними біблійними символами, доведення їх потужності у реалізації сакральних понять. Окреслення образно-асоціативного потенціалу старозаповітних і новозаповітних символів як деклараторів концепту краса.
При низкой оригинальности работы "Своєрідність репрезентації концепту краса в сакральному вимірі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Донбаський державний педагогічний університет Своєрідність репрезентації концепту краса в сакральному вимірі Швидка Н.В. Статтю присвячено створенню парадигми біблійних символів як маркерів концепту краса в українській лінгвокультурі. Окреслено образно-асоціативний потенціал старозаповітних і новозаповітних символів як деклараторів концепту краса. В україністиці О. Мельничук, В. Скляренко висвітлили етимологію лексем-маркерів краси: гарний, краса, красивий; П. Грищенко описав на діалектному матеріалі семантичні зв’язки дериватів з основою крас-; О. Тищенко схарактеризував зміст етимонів *кгаБа, *gaгnь у межах слов’янського лексико-семантичного поля «позитивні емоції»; Н. Бутенко, Д. Терехова завдяки асоціативному експерименту виявили стереотипні уявлення українців про красу, про наявність цієї ознаки в зовнішності людини; С. Бибик, С. Єрмоленко, І. Сахно порушували проблему сполучуваності слів із семою краса; О. Цапок заналізувала мовні засоби представлення етноконцепту краса в українській поезії шістдесятників. С. Кримський зазначав, що ці три складники кваліфікують як наскрізні архетипи культури й науки загалом [4, с. Кожна культурна епоха корегувала й доповнювала загальносвітовий зміст концепту краса, зокрема для середньовічного соціуму такий зміст визначався концептом Бог. На усвідомлення краси мала неабиякий вплив релігійність, побожність, християнська праведність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
