Своєрідність художнього втілення національної ідеї у творчості В. Самійленка - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукСамійленка тривалий час фактично відчужувалася від літературного процесу, розглядалася (головним чином - з ідеологічних міркувань) зі значними купюрами у протиставленні й поза ним, в сучасній літературографії при характеристиці періоду порубіжжя ХІХ-ХХ століть утворився своєрідний прикметно-аналітичний вакуум, спричинений упередженим ставленням до особистості й недооцінкою ролі та місця письменника в історії розвитку української літератури. Окреслена проблема однаковою мірою стосується також творчості А. Позитивні, дієві результати дослідження сприятимуть відновленню історичної справедливості, а отже, й обєктивності літературного процесу, дозволять йому подолати шаблонність і тенденційність щодо цієї проблеми, які склалися в минулі роки, стануть необхідними передумовами й засадами національного відродження України, розвитку самосвідомості, духовної реабілітації та самоствердження українського народу. Самійленка у всіх їх проявах, в яких найповніше втілена й реалізується національна ідея та найчіткіше (через змалювання письменником типових літературних персонажів у творах різних жанрів, через окремі мотиви тощо) простежується еволюція ментальності українського народу. Джерелом і матеріалом дисертації стали підібрані за рукописами та публікаціями в окремих виданнях, альманахах, календарях і періодиці уже відомі й раритетні художні, публіцистичні та мовознавчі тексти, спогади, рецензії та листування В. Самійленка.Самійленка у літературній критиці кінця ХІХ - початку ХХ ст.” - розглянуто абстраговане за контекстуальне наповнення та поступально-векторне розгортання концептуального змісту поняття “національна ідея”, що є похідним від національної, а через неї - і суспільної свідомості, доведено закономірність його художньої рефлексії у творчому доробку В. Його творчість дає унікальний багатий і вдячний матеріал для розуміння природи національної ідеї, висвітлення місця, ролі та значення цього феномена в житті національно орієнтованої еліти, народних мас, усієї нації, становить науковий інтерес для його літературознавчого дослідження в загально-філософському й історико-літературному контекстах. Обідного, національна ідея і митець - неподільна єдність, “в огнистих словах Самійленкових” він чує “крик велетенської нації, її страждання і муки, її скаргу до Бога, її протест вікам і народам”, відтак висловлює надію, що “критика майбутнього і детальне вивчення Самійленка, коли до вивчення буде притягнуто і історію розвитку нашої громадської думки, і історію відродження нашої нації, і історію розвитку нашої державності, коли до порівняння буде притягнуто аналогічні епохи в житті інших націй і інших віків - імя Самійленкове поставиться в ряді великих творців і поборників європейського гуманізму”. Самійленко) і “національна ідея”, визначено місце “української стихії” в житті та громадсько-літературній діяльності письменника, висвітлено особливості рефлексії основної проблеми дослідження в його творчості у пост еміграційний період. У центрі тієї “стихії” для поета завжди була його рідна земля: Україна - реальність, іноді - Україна - міф, іноді - Україна - мрія, а то - й Україна - ідея.