Своєрідність експлікації фемінінності та маскулінності у західноєвропейській філософії (історико-філософський аналіз) - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Власова Тетяна Іванівна, завідувач кафедри філології та перекладу Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Вікторов Віктор Григорович, завідувач кафедри філософії, соціології державного управління Дніпропетровського регіонального інституту Державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; Захист відбудеться «17» червня о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 з захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук при Дніпропетровському національному університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м.У центрі уваги гендерних досліджень - соціальні і культурні фактори, які визначають ставлення суспільства до чоловіків та жінок, конституювання субєктивності у звязку з належністю до тієї чи іншої статі, стереотипні уявлення про особистісні якості чоловіків та жінок, тобто все те, що переводить проблематику статі із царини біології у сферу соціального життя і культури. Маскулінність і фемінінність розглядаються таким чином не як іманентний природний фактор, а як концепт культури і продукт розвитку суспільства. У той же час вибух інтересу до гендерних тем повязується, як відомо, з розвитком філософії постмодернізму, що отримало відображення в певній проблематиці гендерних досліджень. І хоча не всі постмодерністські дисциплінарні практики визнають гендерні підходи, утвердження принципів «різноманітності» і «відмінності», зображення реальності, невіддільної від інтерпретацій, підривають чоловічу раціональну традицію західної культури, і це дає феміністській філософії підстави для вступу в постмодерністський дискурс. У цілому, філософський аналіз впливу чоловічого та жіночого на конституювання загальної композиції західноєвропейської культури, виявлення ролі фемінінного і маскулінного в створенні її базових цінностей, а також розкриття глибинних онтологічних причин патріархатності та андроцентризму в філософії набувають першорядного значення для розуміння обєктивної логіки розвитку культури, прогнозування перспектив трансформації «гендерного суспільства» в сучасному світі.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, показано звязок роботи з науковою темою кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, визначено обєкт, предмет, мету та завдання дослідження, розкрито теоретико-методологічні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, показано наукове та практичне значення дисертаційної роботи. Якщо деякі вчені вважають, що мужність та жіночність - це узагальнюючі позначення поєднань характерних ознак представників кожної статі, то, з точки зору гендерної теорії, маскулінність виступає соціокультурним конструктом, який створюється і задається суспільством як головна категорія у бінарній опозиції маскулінне / фемінінне (С.Бем, Ж.Ллойд, Т.Чантер, Л. Обговорюючи питання маргінальності жінок, учені звертають увагу на різноманітні способи приниження фемінінності в культурі та засуджують прояви маргіналізації гендерних досліджень у науці (Е.Джаггер, А.Янг, Л.Коуд та ін.). Останнє суперечливим чином не змінює, за Августином, підкорене становище жінки, так як тіло чоловіка створене за образом Божим у тому смислі, у якому жінка не створена, тобто жінки і чоловіки розглядаються Августином як рівні та одночасно не рівні. Дуалістичні та внутрішні супуречливі ідентичності приписуються Августином чоловіку, жінці і Богу: Бог одночасно «як чоловік » і не «як чоловік», чоловік ідентифікується з розумом і знаходиться в опозиції до матеріальності, і все ж таки він також ідентифікується в опозиції до Бога; жінка і підкорена чоловікові, як природа підкоряється розуму, і рівна до чоловіка, оскільки вона рівна йому за природою розуму.Базуючись на результатах проведеного аналізу, можна стверджувати, що соціокультурний контекст експлікації маскулінності та фемінінності у науці, культурі ті суспільстві свідчать про те, що, хоча останні десятиліття засвідчили визнання фрагментованої, нестабільної ідентичності, вчені як і раніше акцентують проблему маскулінності та фемінінності у головній бінарній опозиції «раціональне/емоційне». Завдяки привнесенню в дослідження методології гендерного аналізу стало можливим представити метафізику чоловічого і жіночого з позицій соціокультурної стратифікації статі, що дозволило уникнути перетворення історико-філософського дослідження у псевдогендерне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ