Дослідження змістовної сутності та специфіки грецької літератури ІІ-І ст. до н. е., на прикладі романів Лонга "Дафніс і Хлоя" та Апулея "Метаморфози, або Золотий осел". Сюжетні джерела літературного роману. Тематичність циклів в новелах письменника.
Своєрідність античних романівСеред жанрів, що передували роману, науковці виділяють жанр новели, яка була здавна відома грекам, ще з часів «Історії» Геродота (там зустрічалися перекази новелістичного характеру про порятунок дельфінами Аріона, про каблучку Полікрата…) В епоху еллінізму новела стала самостійним жанром з набором характерних ознак (стрункий сюжет, динамічний та цікавий розвиток подій, несподіваний фінал), в ній розповідалися побутові та любовні історії, зображувалося життя приватної людини. Бахтін виділяє три романних хронотопа, що склалися ще з часів античності, на основі яких він розрізняє три типи античного роману: - 1-ий тип - «авантюрний роман випробування», «грецький» роман, який склався у ІІ - VI ст. н. е., (Геліодор «Ефіопіка», Ахілл Татій «Левкіппа і Клітофонт», Лонг «Дафніс і Хлоя»). Герой таких романів є також людиною випадку, ініціатива завжди належить не йому, а богам, або долі, або іншим людям. Термін «роман» зявився за часів середньовіччя, а самі греки називали свої романи «розповідями, оповідями» (logoi), «книгами» (bibloi). Роман Лонга «Дафніс і Хлоя» виділяється на тлі грецьких романів, не вкладаючись повністю в загальноприйняту схему грецького роману: в ньому значно послаблений пригодницький елемент і звужена географія, за жанром - це роман-ідилія, буколічний (лат. bucolicus - пастушачий) роман, який розповідає про життя і наївне кохання юних пастуха і пастушки на лоні чарівної природи, роман написаний ритмізованою прозою, яка сприяє відтворенню приємно-затишної, ідилічної картини життя героїв твору, в романі вся увага сконцентрована на переживаннях персонажів, що дозволяє говорити про присутність у творі певних елементів психологічної характеристики героїв.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
