Світовий борг та шляхи подолання кризи світової заборгованості - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА на тему: «Світовий борг та шляхи подолання кризи світової заборгованості»Локальні кризи зовнішньої заборгованості, викликані порушенням обовязків країною - боржником перед зовнішнім кредиторами,почався з 1956 р. З 1982 р. криза платоспроможності охопила більшість розвиваючихся країн і перетворився у міжнародну боргову кризу. У цих умовах банкротство будь якої одної крупної країни-дебітора загрожувало б ланцюговою реакцією банкротств серед кредиторів, насамперед приватних банків.Криза зовнішньої заборгованості - це ситуація, коли держава не в змозі виконати свої міжнародні обовязки, погашати кредити і виплачувати проценти. На сьогоднішній день майже у всіх країнах утворилась боргова економічна система, так як більшість країн у світі зазнає недостачу власних ресурсів для задоволення внутрішніх вкладень, покриття дефіциту державного бюджету, проведення економічних перевтілень та виконання боргових обовязків по зовнішнім запозиченням. Одні країни можуть бути і кредитором і позичальником, інші - частим боржником. Більшість країн змушені вдаватися до зовнішніх запозичень, відчуваючи нестачу власних ресурсів для внутрішнього інвестування, для покриття дефіциту держбюджету при проведенні масштабних, соціально-економічних реформ, для виконання вже накопичених боргових зобовязань. Саме ця обставина в поєднанні з різким скороченням експорту, погіршенням умов торгівлі, зростанням масштабів нееквівалентності в обміні та посиленням протекціоністських дій ТНК не дозволила країнам, що розвиваються, своєчасно сплачувати заборгованість.Країни цього регіону набагато раніше від інших держав “третього світу ”вийшли на шлях капіталістичного розвитку. Хоча Латинська Америка вважається однією з найбільш динамічно прогресуючих в економічному відношенні частин “третього світу ”, розвиток протягом тривалого часу по шляху “залежного капіталізму ”деформував економіку, став причиною багатьох соціально-економічних і політичних суперечностей. Про це свідчить той факт, що за століття надій і сподівань, сповнених боротьбою за утвердження політичної та економічної незалежності, країнам Латинської Америки не вдалося позбутися таких рис, як загальна відносна відсталість у розвитку продуктивних сил; слабкість науково-технічного потенціалу та глибока залежність від імпорту досягнень НТР; економічна й технологічна залежність; нерівноправність у МПП; втрата капіталів у результаті нееквівалентного обміну, нерівноправної торгівлі, вивозу прибутків і відсотків тощо; перманентне зростаюча фінансова заборгованість та ін. Країни Латинської Америки - а це 33 суверенні держави та деякі залежні території - характеризуються певною спільною історичною долею, близькістю мов і культури, що не може не впливати на спільність багатьох рис їхнього сучасного соціально-економічного розвитку. І все-таки індустріалізація досить відчутно вплинула на розвиток економіки країн Латинської Америки, поліпшення їхньої ролі та місця в МПП.Насамперед зауважимо, що основний документ, який визначав би поняття, склад Державного боргу, принципи утворення, управління ним та контролю за його станом, установлював би порядок його обслуговування та погашення, а також регулював відносини, які виникають у результаті такого утворення, управління, контролю, обслуговування та погашення, сьогодні перебуває лише на стадії доопрацювання у вигляді Проекту Закону України «Про Державний борг». У ситуаціях, коли потреба в отриманні позик не передбачена умовами бюджетного балансування, застосовується механізм укладання угоди про залучення іноземного кредиту Кабінетом Міністрів України з наступною її ратифікацією Верховною Радою України. Важливою інституційною умовою відносин із зарубіжними кредиторами є статус гаранта кредитів, який формально було надано Кабінету Міністрів України Законом «Про міжнародні договори України». З метою регламентування більшого кола питань забезпечення комерційного кредитування приватних структур в Україні з боку нерезидентів було прийнято постанову Кабміну України від 17 серпня 1995 р. Це Постанова Кабміну «Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу» від 5 травня 1997 р., Розпорядження Кабміну «Про ведення Мінфіном обліку грантів і кредитів, наданих міжнародними фінансовими організаціями та іноземними державами» від 25 січня 1995 р. та Постанова Кабміну «Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями» від 10 жовтня 2001 р.Кейнс писав: "Жоден з принципів ортодоксальної фінансової науки, поза сумнівом, не є більш антисоціальним, ніж фетиш ліквідності". Дійсно, акція є частиною капіталу акціонерного товариства, який може бути вкладений у матеріальні активи.

План

Вступ

1. Заборгованість у системі міжнародних фінансів

1.1 Світовий зовнішній борг і світова економіка

1.2 Криза світової зовнішньої заборгованості: виникнення та розвиток

2. Сучасний стан зовнішньої заборгованості та її врегулювання

2.1 Геополітика світового зовнішнього боргу: показники та обсяг (на сучасному етапі)

2.2 Практика подолання боргової кризи країнами-боржниками

2.3 Сучасна система врегулювання зовнішньої заборгованості

2.4 Роль міжнародних фінансових організацій у регулюванні зовнішнього боргу країн

3. Україна та проблема зовнішньої заборгованості

3.1 Зовнішній борг України та його структура

3.2 Співробітництво України з міжнародними фінансовими установами

Висновки

Використані джерела